Шлях від викладачки до ювелірки всеукраїнського рівня

"Естетичний інтелект - найкраща лабораторія для створення красивих речей. І не важливе місце, час та простір…" © Марі Сіммон

Щороку 31 січня своє професійне свято відзначають ювеліри — люди із тонкою душевною організацією та чарівними руками. І сьогодні, ми познайомимось із подобою Сальвадора Далі, але у ювелірному мистецтві – кам’янчанкою Марі Сіммон.

Ювелірна справа - є одним із найдавніших видів діяльності. Адже перші прикраси майстри-ювеліри почали створювати ще десять тисяч років до нашої ери з черепашок та кісток, а пізніше – з глини і каменів. В процесі розвитку ювелірної майстерності, люди навчилися обробляти метал, що у свою чергу, призвело до відкриття перших ювелірних майстернь.

Після теплої розмови із видатним ювеліром із Кам’янця-Подільського – Марі Сіммон, ти зрозумієш, що ювелірна справа – це не просто фах чи професія. Бути ювеліром – це мистецтво, стиль життя, особливий вид творчості, яке відображає потаємно-інтимні сторони душі…

Одинадцять років тому, Марина Павлівна, викладаючи банківську справу в Кам'янець-Подільському індустріальному коледжі й гадки не мала, як на 360°C зміниться її стиль життя. Після народження дітей, Марі зрозуміла, що не має бажання повертатися до сфери, яка не приносить задоволення. Жінка спробувала себе у виготовленні дизайнерських прикрас із: шкіри, дерева, натурального каміння. Витвори Марі Сіммон дуже швидко набрали популярності, знайшлося чимало прихильниць. Часто проходили виставки, концерти, покази у Києві. Навіть однією із клієнток бренду "MARI SiMMON" є Катя Осадча, яка до сьогодні носить екстравагантні сережки із дерева та шкіри.

Далі Марі Сіммон зрозуміла, що їй в роботі чогось не вистачає і хочеться додати прикрасам більше ювелірного почерку. Далі були пошуки ювелірної школи, вузу, де саме навчатимуть ювелірної справи. Пошуки тривали довго, але одного разу Марі натрапила на сайт одного із найкращих ювелірів України, який запрошував на навчання людей, які хочуть дійсно назавжди змінити своє життя і присвятити його одній із наскладніших професій.

Він - художник-ювелір, реставратор вищої кваліфікації, почесний член Музею мистецтв Сан-Антоніо (США), кавалер трьох орденів Меморіального фонду Карла Фаберже, дипломант всеукраїнського проекту "Золотий фонд нації. Україна. Європа. Світ". Він - людина глибоких поглядів і приклад справжньої майстерності. І Марі зрозуміла, що знайшла саме те, про що мріяла.

Зконтактувавши із паном ювеліром, Марі через 2 дні поїхала на навчання до Києва. Навчання у ювеліра тривало 3 місяці і продовжується досі.

За ці роки Марі стала ювелірним кутюрьє на рівні країни, засновницею власного ювелірного бренду "MARI SIMMON", започаткувала активну роботу у двох ювелірних студіях-майстернях - в м. Київ та в м. Кам‘янець-Подільський. 4 рази стала учасником міжнародної ювелірної виставки "Ювелір Експо Украіна", Ювелірним партнером заходів міжнародного рівня. Набула багато прихильників своєї творчості. Замовлення ювеліром приймаються тільки в індивідуальному, приватному порядку. Процес створення дорогоцінностей Марі перетворила у особливий формат спілкування з людьми.

У пам’яті майже кожного з нас ювелір – це суто чоловічий фах. Хіба це легко бути жінкою-ювеліром?

- Стереотипно, що ювеліром може стати лише чоловік. Але скажу одне - це далеко не легка справа для жінки. До прикладу, якщо прикраса створюється від 15 днів до 12 місяців, а таких досить багато, то відповідно ресурс вичерпується. Я вимушена завжди чітко контролювати організацію всіх технічних процесів, зустрічі з людьми, поіздки, заходи і т.д, щоб залишити час на відпочинок. Дуже важливо не втратити сили, вчасно відновлювати поранені руки, втомлені очі і найважливіше - свій дух.

Деколи, на світанку, закінчуючи виготовлення термінового замовлення, відчуваю що сил зовсім не залишилось. Згадую, що не дивлячись ні на що - я жінка. І дозволяю собі все, чого хоче тіло і душа. Басейн, масаж, природа, музика, прогулянки, книги, екстрім. І за декілька днів щаслива жінка ювелір - одягаючи гарне робоче плаття, готова знову купатись в натхненні від улюбленої роботи і ділитись ним з людьми. Погодьтесь, це красиво.

До речі, як із таким шаленим ритмом життя Ви впоруєтесь із сім’єю?

- Щаслива жінка - щаслива сім’я. Коли любиш - завжди є час.

У мене дуже надійна підтримка - мій чоловік, моя мама і мудрі діти. А моє бажання любити іх - невичерпне. Тому ніхто не залишається без уваги. Затишок і дім - один із важливих моментів нашого натхнення.

Які тренди притаманні сучасному ювелірному мистецтву?

- Кожного разу кажу собі: "Марі, а не завадило б дізнатися модні тенденції". Але розумію, що жоден мій витвір, ніколи не підлаштовувався під модні канони та навіть не брався до прикладу. Усі мої вироби – це результат мого внутрішнього стану душі, моїх почуттів, радості і особистого світогляду. Хіба варто себе підлаштовувати під стандарти? (Посміхається)

У місті надзвичайна кількість ювелірних крамниць, і так виглядає, що ринок дуже перенасичений. Зрозуміло, що є ширпотреб, а є мистецьки витвори. Чи складно пробитися на цьому ринку?

- Я не відчуваю смаку конкурентності з ювелірними крамницями. Це дуже різні речі як в технічному, так і в духовному плані.

Масове виробництво прикрас заводами і витвір рук однієі людини - відрізняються кардинально різними результатами. Поціновувачі мас-класики до мене, наврядчи завітають. А любителі вільних, неповторних форм і люди, які знають ціну красивих емоцій - знайдуть мене. Тому, відчувати конкуренцію - це бути обмеженим, а моя фантазія, свобода і бажання - не мають меж.

Багато людей обирають прикраси з камінням, які відповідають їхньому знаку Зодіаку. У Вас замовляють вироби за такими критеріями?

- Звичайно бувають і такі клієнти, але відносно рідко. Зазвичай роблять замовлення, уточнюючи власне бачення себе в прикрасі і більш серйозні побажання (фамільні символи, ініціали, знаки, дати) А далі опираємось на стиль та образ життя клієнта і я готую художні ескізи до затвердження проекту майбутньої ексклюзивної коштовності.

Чи є у Вас мрія, Марі?

- Я мрію залишатися жінкою. Вивчати себе, свої емоції, людей, природу. Досконаліше виконувати свою справу, насолоджуватись нею і кожним, хто доторкається до мого мистецтва. Бути і далі інструментом в руках Бога, який допомагає проявляти свою любов до світу.

А потім… потім я посаджу сади Mari Simmon по всьому світу. Особливого призначення. Але нехай поки це залишиться таємницею. Мрії збуваються. Вірте і любіть!

Читайте також: "Новий санітарний регламент для шкіл: актуально для директорів та батьків".