У Кам'янці-Подільському функціонує унікальний інститут гречки

Яка сім’я може уявити свій раціон без гречки? Вправні господині можуть із цієї крупи зготувати: кашу, суп, спекти хліб та насмажити котлет. Гречка не тільки смачна, а ще й поживна крупа в якій багато заліза, даний мікроелемент корисний для роботи нашого організму.

Мало хто знає із кам’янчан, що у місті функціонує єдиний в Україні інститут гречки - Науково-дослідний інститут круп’яних культур ім. О. Алексеєвої.

Науково-дослідний інститут круп'яних культур ім. О. Алексеєвої є структурним підрозділом Подільського державного аграрно-технічного університету. Ми поспілкувались із директором інституту Бурдигою Віталієм Миколайовичем, який "3849.com.ua" розповів про особливості інституту, основні напрямки роботи, перспективи.

Історія створення інститут бере свій початок ще з 1972 року. При кафедрі рослинництва та селекції відомий вчений, селекціонер, Олена Семенівна Алексеєва, організувала науково-дослідну лабораторію гречки. Олена Семенівна переїхала з Оброшино, тут продовжила свою науково-дослідну роботу по культурі гречки, декілька зразків якої привезла з собою. У 1979 році лабораторія була реорганізована в Проблемну науково-дослідну лабораторію гречки, а в 1997 році перетворена у Науково-дослідний інститут круп’яних культур.

За рішенням Вченої ради університету від 26 червня 2014 року інститут присвоєно ім’я Олени Алексеєвої.

- Віталіє Миколайовичу, був період, коли інститут перебував у певному занепаді і не функціонував повноцінно, розкажіть детальніше про ці часи.

З приходом нового ректора Володимира Васильовича Іванишина і за його сприяння вдалось відновити інститут. Оскільки не було фінансування на існування інституту, він був не ліквідований, а реорганізований на лабораторію, тобто приєднали до факультету. А ось з приходом Володимира Васильовича, вдалось відновити інститут. Почалось фінансування з міністерства освіти і науки України на утримання збереження, та вивчення світового генофонду роду "Fagopyrum Mill", що становить національне надбання.

При безпосередній участі Олени Семенівни, разом з науковцями Інститут круп’яних культур, у співдружності з іншими науково-дослідними установами виведено і передано в Державне сортовипробування більше 35 сортів гречки, половина з яких районована в різних регіонах України та країн СНД.

Поряд із тим, що ми підтримуємо зразки в польових умовах, сіємо, прополюємо, підтримуємо у життєздатному стані, ми ще створюємо нові сорти гречки, які зараз затребують виробництва, - додає Віталій Миколайович.

На сьогодні в інституті створили сорти: "Кам’янчанка", "Володар" (вегетаційний період біля 70 днів, що може використовуватись і в повторних посівах, він більш конкурентоспроможний, адже плід менше осипається), "Детермінант Подільський" (даний сорт має здатність до самозапилення, він не поступається закордонним), також є сорт "Калина" (це татарська дика форма гречки, яку більше досліджують китайські науковці).

- Кому цікава робота інституту, чи є вже замовлення, чи це робота тільки в наукових цілях? Чи є аграрії, які співпрацюють з інститутом круп’яних культур для отримання насіння?

Наше завдання - забезпечення господарств посівним матеріалом. Також ми співпрацюємо з різними господарствами для ведення насінництва. У нас є такі господарства, які виготовляють насіння від нас. Ми є оригінаторами, виробляємо певну кількість для господарств, де вони її розмножують і розповсюджують у товарні посіви. Також ми співпрацюємо з ТОВ "Корпорація "Колос-ВС", ТОВ "АДАМІВКА АГРО" та іншими компаніями. В цьому році дуже мало посівів гречки не тільки на Кам’янеччині, а й по всій Україні, тому ми стараємось співпрацювати з аграріями по всій країні.

Володимир Васильович зазначає, що зараз є проблема з посівами гречки, адже років 3-4 тому в Україну завезли іноземні сорти, які виродились та не приносять очікуваного урожаю, для аграріїв це не рентабельно. Сорти ПДАТУ є стійкішими та урожайність не зменшується. Але через невдалий попередній досвід потрібно налагоджувати нову роботу з аграріями. Посів гречки в Україні в порівнянні з минулим роком впав з 106-107 тис. гектарів до 56,4 тис. гектарів (опираючись на дані сайту Мінагрополітики). Для порівняння у 2002 році було 530 тис. гектарів посівів гречки.

Зараз ми працюємо над тим, щоб запустити біотехнологічну лабораторію. Дана лабораторія необхідна нам для того, щоб ми були прогресивні та могли рухатись у ногу з часом.

- Чи цікаві дані сорти гречки за кордоном, можливо є вже потенційні клієнти?

Ми не продаємо наше насіння за кордон, тому що такий вид діяльності потребує узаконення. Наукові цілі - це одне питання, а для продажу потрібні зовсім інші документи.

До 2014 року в інституті було 908 зразків, а за останні 5 років вдалось примножити та збільшити кількість зразків. На сьогодні зберігається 975 зразків сортів гречки, які раз в 4 роки оновлюють. Дана колекція є дублетною, у разі нещасного випадку, зразки ще є у Харкові у Національному центрі генетичних ресурсів рослин України.

Науково-дослідний інститут круп’яних культур ім. О. Алексеєвої активно налагоджує співпрацю із пасічниками. Гречаний мед затребуваний, корисний та гарно реалізовується, як в Україні, так і за її межами. Винайдені сорти в інституті мають високу медоносну властивість.

Робота науковців Подільського державного аграрно-технічного університету є затребуваною та перспективною. За ними розвиток аграрного потенціалу цілої країни.

Читайте також:"Підготовка до державної зради: завербований кам'янчанин здався СБУ"