У Кам'янці є незвичайний будинок, або Фантастичний світ кам'янецького художника і архітектора Віктора Дрануса

Незвичайний будинок, що знаходить на вулиці Тімірязева, чотири роки тому став справжнім місцем паломництва для людей, які цікавляться мистецтвом. Вдивляючись у деталі, кожен міг відкрити для себе цілий світ, наповнений лісовими духами, мініатюрними квітами, рибками, тваринами, мечами. Автор цього будиночку – Віктор Дранус, будівельник без спеціальної освіти художника, викладач у шостій гімназії. І водночас людина, яка виростила у собі унікальний світ і, що найголовніше, змогла його відобразити у своїх роботах.

Його талан не почав проявлятися ще у маленькому віці, і взагалі довгий час Віктор мріяв стати моряком. Це було досить таки серйозне прагнення, але армія, а потім сім’я зменшили запал мандрівника, натомість відкрили у ньому талант художника. Віктор починає зображати на своїх картинах друзів, родичів. Особливими є його настінні панно, які він часто створював знайомим, а згодом і на замовлення у готелі, садочки. У дечому єкзотичні, панно залишили у собі оцю живу іскру мандрівника: десь виникає на картині караван, пересікаючи гарячу пустелю; то диким вигином свіжого тіла прямує у далекі простори жінка; то вривається у загальний сюжет жагучістю джунглів незвичайної краси тварина.

Любив природу і самотність. Відчуваючи глибоку спорідненість із навколишнім світом, Віктор Дранус звертався до древніх старослов’янських міфів. Не сповідував жодну релігію, хоча ще у радянські часи прочитав Біблію та безліч критичних матеріалів про священну книгу, дослідженням символіки християнства продовжив займатися протягом усього життя. Якось, згадує дружина, поїхали на відпочинок до моря, і у господині у якої винаймали квартиру, виявилась досить непогана бібліотека з релігійними творами. Так от Віктор за час відпочинку їх усіх і перечитав. Через таке заглиблення у древні тексти, кожна робота Віктора Дрантуса наповнена символікою. Наприклад, на воротах до входу у свій будинок майстер зобразив древній знак сонця, а також напис на старослов’яніській «наш рід». Картини, котрі малювалися для себе, також наповнені підтекстом та особливими деталями.

Обожнював читати. Коли ж до рук потрапляла пошкоджена книга, Віктор обов’язково ремонтував її, а якщо виникала необхідність, домальовував палітурки, відтворюючи своє бачення прочитаного. У бібліотеці за це його просто обожнювали, на знак вдячності надавали унікальні книги. А він, як людина, що захоплювалася історією, складав із них цілі добірки на певну тематику.

Роботи Віктора Дрануса завжди дійсно свої оригінальні, вони розкриваються усе сильніше із черговим поглядом, адже митець зумів зробити те, що так рідко вдається, але говорить про справжній талант: розкрити світ через призму власного бачення.

На жаль, Віктора Дрануса нестало минулого року. Щиру подяку за спілкування висловлюємо дружині Людмилі Дранус.