Заробляти подорожуючи. Анастасія Донець - про професію гіда

21 лютого – День екскурсовода. Сьогодні ми познайомимось із Анастасією Донець - кам’янчанкою, яка більше 10 років працює екскурсоводом.

Дівчина за освітою історик, але, щоб стати гідом у Кам’янці-Подільському, юна Анастасія почала вивчати історію саме свого міста.

Як стати хорошим гідом? Про портрет сучасного екскурсовода.

- Узагальненого портрету нема. Усі ми - просто люди, як у будь-якій професії. Так, ми вміємо говорити і знаємо історію. Але між собою ми абсолютно різні.

Щодо загальних порад-лайфхаків, раджу:

1. Хотіти бути екскурсоводом.

2. Навчатися в успішного гіда, мати певного наставника у цій галузі.

3. Оволодіти дикторським, а краще ораторським мистецтвом.

4. Знати історію.

5. Розумітися на психології - робота з людьми на 90% залежить від вміння комунікувати. Ніякі знання не врятують, якщо ти не будеш три години посміхатись, як таєць, цікавитись емоціями своїх туристів, і головне - бути у цьому щирим.

Чи дивує Кам'янець-Подільський і досі?

- Я дуже люблю своє місто і не лише, як екскурсовод, а й як місцева жителька. І коли розповідаю туристам про нього, то сама, наче вперше його бачу. Кам’янець дивує завжди, адже певна споруда чи місцевість відкривається кожного разу по іншому.

Про наймістичніші місця Кам'янця?

- Це не до мене. Я не віруюча, а в містику і поготів. Основна наша спеціалізація - театралізовані екскурсії. Найвідоміша екскурсія "Полювання на відьом" - це про позбуття страху. Що значить містичне місце? З привидами, чи що? Ну, камон. (Посміхається)

Є красиві атмосферні місця, які хтось називає магічними, чи містичними. Мені дуже подобається дворик музею археології в цьому плані і колишні ворота до вірменського собору - там де красиві ковані решітки, особливо, вночі із підсвіткою...

Про незвичайних людей, які приходили на екскурсію?

- Цікавинка в нашій роботі в тому, що ми постійно знайомимося з цікавими людьми. Мандрівники завжди цікаві. Ми від них дізнаємося неймовно круті теми, речі, думки, досвід...

Цікаві? Фріків не пам‘ятаю, а розумні люди складають враження! Дуже запам‘яталось подружжя лікарів, пенсіонери, які розповілали мені, як вони працювали в Анголі лікарями. Це дуже бідна африканська країна, де апендицит - це смертний вирок... Ми розговорились, і після екскурсії пішли разом на каву і я годину слухала їх з відкритим ротом.

Такі запрошення на каву, і таке спілкування - це неймовірно крутий бонус в нашій роботі. І круті люди трапляються досить частенько.

Якби у вас був час на одну локацію, ви б повели людину...

- Час на одну локацію. Тоді - Замок. Без варіантів.

Про труднощі та плюси професії?

- Мінуси: Робота сезонна. Що заробив за літо - з того і живи. Найкращі екскурсоводи, це ті, хто займається, виключно туризмом. Але, як ми переживаємо зиму - краще не питайте.

Туризм - це завжди сюрпризи: погода, відміна групи, нестача транспорту, не те, що замовляв, подали в ресторані. Ми - посередники між туристом і готелем, транспортом, Богом, погодою, усім на світі.

Плюси: Ми робимо, те, що любимо. Ми зриваємо аплодисменти. В нас є друзі у всіх містах України, і не тільки. Це неймовірно цікава робота. Ми подорожуємо, а нам за це ще й платять. Ми вміємо керувати натовпами.

Були у вас цікаві пригоди під час екскурсій, які можете швидко згадати?

- Пригод було багато. Перший рік-два роботи - суцільні пригоди. В основному від того, що погано знаєш маршрут, блуданув і робиш вид, що все окей.

Як часто з Вами подорожують кам’янчани?

- Щодо загального, то в основному ми проводимо екскурсії киянам, одеситам, туристам з інших міст...

Але, я також заснувала туристичний клуб "Кіт у чоботях" і намагаюсь вивозити у подорожі кам‘янчан. Це дуже важка історія. Заможні подорожують за кордон, а загал подорожувати не навчений. Так що "лупаємо цю скалу". Вчимо кам‘янчан подорожувати Україною.

Як ви вважаєте, на якому етапі розвитку перебуває внутрішній туризм міста?

- Внутрішній туризм міста? Це вічна птиця Фенікс. То здох, а - ні... живий. (Посміхається)

У нас неймовірно крутий потенціал: природа, каньйон, плюс архітектура. Але, то виглядає так, що ми сидимо на мішку з грішми і просимо милостиню.

Не хочу нікого ображати, але туризм існує сам по собі.

Також відомо, що Ви займаєтесь відновленням Палацово-паркового комплексу в Маліївцях 18 століття?

- Я там виросла. Я його люблю, як живу істоту. Там був санаторій. Його ліквідують. Парк вже сильно запущений. Я збираю волонтерів і ми, уявіть собі - врятували опалювальну систему і самотужки опалюємо палац всю зиму. Як Вам? Опалити 1000 кв.

Ми врятували рідкісні цінні штукатурки, фрески, підлогу, стіни від цвилі... Ніхто і ніколи не оцінить той подвиг, які зробили прості люди 18 грудня 2020 року, коли скинулись на пилки і приїхали безкоштовно заготовлювати дрова.

Тепер будемо збиратись щотижня, щоб прибирати від бузини парк або прибирати сміття. Ну а коли погана погода - слухатимемо музику в палаці й танцюватимемо.

Наразі я відстоюю відкриття обласного закладу культури, який буде хранителем палацу і парку. Грубо кажучи - музей і парк. До мене почали дзвонити люди з різних сіл Хмельниччини, і, навіть України - у них є покинуті маєтки, вони питають, що їм робити? Сподіваюсь цей рух стане всеукраїнським.

У мене є своя команда, це неймовірно круті, молоді, освічені, розумні люди: Дмитро Лалач, Вероніка Мелісова, Олександр Ткаченко, Тетяна Школова.

Також постійно співпрацюємо з науковцями - Петром Болтанюком і Ігорем Касьяником. Без наукової основи - нікуди. А ці хлопці ще й роблять її цікавою і доступною. Археологи і палеонтологи - наші друзі.

Отож, подорожуйте з нами! Приєднуйтесь до волонтерського руху! Па-па!

Читайте також: "За підкуп поліцейського з Кам’янеччини затримали чоловіка".