Що за 2019 зробила археологічна експедиція в околицях Кам’янця?

Підбиваємо підсумки 2019 року. Робота археологічної експедиції в околицях Кам’янця-Подільського.

2019 року продовжила роботу археологічна експедиція Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Інформує прес-служба Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Дослідження розпочалися навесні здійсненням розвідок в околицях Кам’янця-Подільського (роботи проводилися І. О. Стареньким та Є. Ю. Левінзоном), а саме в районі сіл Зіньківці, Гуменці, Кам’янка, де було обстежено ряд різночасових поселень (трипільська, чорноліська, черняхівська культури, давньоруський час), а також виявлено нові поселення.

У березні досліджено два безінвентарних поховання XVII–ХІХ ст. на території дачного кооперативу села Баговиця. Тут же виявлено предмет кам’яної пластики Т-подібної форми, який може бути язичницьким ідолом.

У червні на базі експедиції проходили практику студенти І курсу історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (керівники – А. Ф. Гуцал та В. А. Гуцал). Дослідження проводилися на багатошаровому городищі Кармалюкова гора.

Фото: Кам’янець-Подільський державний історичний музею-заповідник

Вперше вдалося встановити точну хронологічну приналежність культурних нашарувань: трипільська культура етапів ВІ та СІІ гординештської групи, ранньоскіфський час та давньоруський період ІІ половини ХІІ – середини ХІІІ ст. Вперше було зроблено переріз малого валу та рову, який йде впоперек дитинця. Вдалося встановити, що основа валу складається з каменю-вапняку, край рову також обкладений каменем, що дещо збільшувало його глибину і запобігало оповзанню ґрунту. Також було виявлено господарську яму та фрагмент площадки трипільської культури етапу СІІ гординештської групи (3100–2750 рр. до н. е.). Неподалік основного валу досліджено залишки кліті, зруйнованої внаслідок нападу середини ХІІІ ст. У ній виявлено залишки трьох людських кістяків поганого стану збереження, адже вони були придавлені руїнами кам’яних конструкцій. Люди не були поховані. На одному з кістяків виявлено амулет із зуба бурого ведмедя, а в іншому наконечник стріли з напрямом вістря від валу. В одного з кістяків фаланги пальців були складені на шиї, що може свідчити про те, що людина загинула від поранення шиї холодною зброєю. У ході досліджень зібрано значну колекцію фрагментів керамічних виробів та металевих предметів (наконечники стріл, ножі, пряжки і т. д.).

Фото: Кам’янець-Подільський державний історичний музею-заповідник

На початку листопада експедицією перевезено давньоруського язичницького ідола з села Сокілець, виявленого В. А. Захар’євим 1993 року.

Наприкінці листопада здійснено археологічну розвідку берегом Дністровського водосховища при різкому падінні рівня води (І. О. Старенький, П. А. Болтанюк, Є. Ю. Левінзон). Обстежено чотири різночасових поселення (трипільська, чорноліська, черняхівська культури, давньоруський та ранньомодерний час). Зібрано репрезентативну колекцію кераміки, при цьому знайдено черпак VIII ст. до н. е., який являється імпортом або місцевою чорноліською реплікою посуду групи фракійського гальштату Бесараба-Шолданешти.

Фото: Кам’янець-Подільський державний історичний музею-заповідник

Читайте також:"Кам'янецькі школярі - призери олімпіади з математики".