
Релігія
14:28, 28 травня 2018 р.
Про забобони, прикмети й обереги на Трійцю
Релігія

Вчора, 27 травня, православні хтристияни відзначали Святу Трійцю. В забобонах на Зелені свята допомагає розібратись архімандрит Полікарп (Линенко).
В православних людей прийнято храм, своє житло і подвір’я прикрашати свіжим листям та гілками. В знак чого прикрашаються листям і свіжими гілками храм Божий? У нас це символізує розквіт. От як після зими на землі з’являється трава, на дереві виростає листя, гілки, так під дією благодаті Божої, благодаті Святого Духа, яка зійшла на апостолів у цей день, так розквітає й наша душа. Від смерті до життя.
В Православ’ї все виходить від Бога і все прив’язано до Його Престолу. Є в нашого святого народу така приказка: «Без Бога ні до порога». Тобто без Бога навіть дійти до порога неможливо. Оце основний постулат, яким потрібно користуватися у нашому житті.
Але паралельно з цим до сих пір в нашого народу існують цілий набір язичницьких вірувань і культів, які до Православ’я ніякого відношення не мають. Навіть навпаки – відводять людей від Істинної віри.
Народна прикмета: Напередодні Трійці прийнято збирати букети польових квітів і гілки деяких дерев. З цієї зеленню йдемо до церкви і освячуємо її. Тепер букетами можна прикрашати будинок – такі рослини будуть не тільки декором, а й оберегом. У букетах-обереги обов’язково повинні бути присутніми гілки клена, берези, дуба і горобини – вважається, що вони захищають від недобрих людей, дарують силу, здоров’я і енергію для подолання перешкод.
Оберіг – це атрибут язичницької віри. Люди вважають, що нав’язавши собі кропиви, любистку чи полину в букети, зможуть відганяти злі сили. Ніякого відношення до тих оберегів наш православний звичай прикрашати храми і житло зеленню в День Святої Трійці не має.
Зелень, яку освячують в храмі, несуть до дому. Після того, як вона три дні постоїть в хаті, спалюють. В селі цією зеленню іноді годували тварин. От і все. Спалити святиню потрібно, щоб не викидати у смітник. Так само, як пошкоджені іконки або православні газети, які утилізують через спалення.
Народна прикмета: Один з найдавніших звичаїв – оплакування зелені. Його суть в тому, щоб прийти до церкви на Трійцю з пучком трави, яка повинна бути зрошена слізьми. Сльози – значить дощ. Цей ритуал покликаний захистити від посухи. До того ж, оплакана зелень вважається найсильнішим оберегом. Деякі дівчата спеціально робити спроби розплакатися, щоб краплі потрапили на квіти, після чого їх зберігають цілий рік.
Це навіть коментувати не варто. Звичайно такі буцімто цікаві звичаї журналісти люблять прив’язувати до інформації про свята. Часто розповідь про саме свято люди сприймають на рівні якоїсь історії, яка до них немає ніякого відношення. А так от – наплести вінків чи поплакати над зеленню – це якась активність, людині приємно проявити себе. Але православному християнину активно долучитися до свята найкраще походом у храм Божий. Краще не придумаєш.
П’ятидесятниця святкується у п’ятдесятий день після Пасхи в спогад про зішестя Святого Духа на учнів Христових. Складається свято з двох днів, перший з яких присвячений прославлянню Святої Трійці і пам’яті зішестя Святого Духа на апостолів і тому називається днем Святої Трійці. Цього дня відразу після Літургії, здійснюється вечірня, на якій читаються колінопреклонні молитви про те, щоб Господь послав нам благодать Святого Духа і згадаються усі спочили предки і брати наші.Інформація про це свято зафіксована в Книзі Діянь Святих апостолів (Діян., 3 зач., 2:1-11). І Сам Спаситель неодноразово своїм учням апостолам наголошував, що піде від них і пошле Утішителя, Духа Істини. (Ін. 7:37-52; 8:12; Ін. 16:7).
Апостольське правило, яке поміж християн порушують тільки українці
Ми знаємо, що рівноапостольний князь Володимир зрозумів всю суєтність язичницьких вірувань, він навернувся сам і нас, нашу землю, наш народ навернув до істинної віри. Але, на жаль, і до сьогоднішнього дня люди впадають в язичництво. Вони не хочуть в простоті серця вірити в Бога. А шукають якихось легких, на їх думку, шляхів, які б допомогли їм. Йдуть до екстрасенсів чи так званих бабок. Продають свою безсмертну душу за тимчасове полегшення тілесного здоров’я. Це дуже небезпечно. І на жаль, такі от язичницькі вірування паралельно з православною вірою віками існували.
Вже більше тисячі років в храмах увесь час проповідується Слово Боже. Нашу землю навіть в інших народах називають Святою Руссю. Здавалося б люди мали вже навчитися жити по Заповідям Божим. Але, ні. В наших людях є певна впертість. Одне з правил, яке апостоли прийняли, коли зібралися на Першому Соборі в Єрусалимі, пам’ятаєте? «Ибо угодно Святому Духу и нам не возлагать на вас никакого бремени более, кроме сего необходимого: воздерживаться от идоложертвенного и крови, и удавленины, и блуда, и не делать другим того, чего себе не хотите. Соблюдая сие, хорошо сделаете. Будьте здравы» (Діян. 15:28). Один з цих пунктів – не їсти крові. В жодному християнському народі – ні у греків, ні у грузинів, ні у сербів, ні у росіян не порушують цього правила. А наш народ так Церква за тисячу років і не відучила не вживати кров’янку. Ось такі ми вперті з вами.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Останні новини
14:33
Вчора
14:32
14 березня
15:40
13 березня
12:10
13 березня
Оголошення
17:07, 3 березня
13:06, 14 березня
12:45, 14 березня
live comments feed...
Коментарі