Результати дослідження "Чи хоче кам'янецька молодь у політику?"

Молодь і політика: ця тема піднімає досить багато важливих проблем та тенденцій у суспільстві. Можна довго стверджувати про те, що молоді люди не є обізнаними у політичній сфері, дивляться на життя крізь "рожеві окуляри", але статистичні дані, які представив 30 червня центр соціально-політичних досліджень К-ПНУ імені Івана Огієнка та "СД_Платформа. Кам'янець-Подільський", дають можливість ствердити, молодь розуміє, що таке політика, але не хоче бути інструметом у діях влади.

Опитування було проведено "від молоді для молоді" і є частиною всеукраїнського та міжнародного дослідження у Грузії та Молдові. Загалом опрацювали відповіді 190 кам'янчан з яких 53,68 % жінки та 46,32 % чоловіки. Дослідники намагалися оцінити, яким є ставлення кам'янецької молоді до політики у порівнянні зі світовими тенденціями, а також з'ясувати, що може вплинути на політичну активність кам'янчан.

За результатами дослідження понад 68 % молодих людей в Кам'янці віком від 18 до 35 років оптимістично оцінили власні перспективи на майбутнє. В Україні відсоток був дещо вищий - 75 %.

Пріоритетними цінностями для кам'янчан є особистісні: бути здоровим - 94,064 %, бути щасливим - 90,984 %, мати можливість проводити час з сім’єю - 83,848 %, заробляти гроші - 82,859 %, бути успішним - 81,659 %. Громадські орієнтири для молоді відходять на задній план. Це підтверджує і топ професій у яких бачать себе у майбутньому кам'янчани: власник бізнесу - 51,34 %, професор в університеті - 14,44 %, політик - 11,76%. Тобто у політику молоді люди не надто прагнуть.

Кам'янчани на 14 % активніше беруть участь у голосуванні ніж загалом в Україні. Відповіді були такими: голосую на виборах - 48,92 %, активіст - 18,82 %, беру участь в окремих заходах (виборчі кампанії) - 29,57 %, не беру участь, але схвалюю діяльність інших - 27,42 %, негативно ставлюся до політики і політиків - 13,44 %. При цьому більше 82 % (у загальноукраїнській статистиці - 84 %) містян скзали, що країна в програші від нинішнього правління політиків.

Олександр Рибщун, доцент кафедри політології та соціології, зазначив, що такі дані свідчать про кризу старих партій: відсутня довіра молоді до влади; немає партій, які б представляли інтереси цього прошарку суспільства. Схожа ситуація зараз і у Європі.

Також дослідники розповіли, що на участь у анкетуванні погоджувались люди, які уже займаються громадською діяльністю, інші найчастіше ігнорували опитування. У вересні також планується зробити порівняльний аналіз на основі дослідження нашого міста із схожим містом у східній Україні.