ВАНДАЛІЗМ «ЗЛОЧИН ВАРВАРА»

Термін «вандалізм» походить від назви давньогерманського племені «вандалів», що у 455 році розграбували Рим, знищивши також багато пам’ятників античної і християнської культури. Одне з сучасних джерел визначає «вандала», як того, що «навмисно чи внаслідок неуцтва руйнує власність, що належить іншій особі суспільства». Тобто це хуліган, що псує суспільну, приватну чи комунальну власність.

«Вандалізм» в сучасному світі сприймається як симптом соціальної деградації, в деякі види «вандалізму» (наприклад, псування пам’ятників, меморіалів, культурних символів, в тому числі написи, що містять агресивні висловлювання) здатні спровокувати навіть соціальні конфлікти.

Статистичні дані вказують на те, що «вандали» - це особи з відхиленням в розумовому і психічному розвитку. Крім цього, часто діяльність «вандала» виражає лише матеріальну вигоду, наприклад в пошуках кольорових металів «вандали» знімають меморіальні дошки, часто навідуються на цвинтар в пошуках «здобичі».

Існує також «ідеологічний вандалізм», коли «вандал» переслідує певні соціальні чи політичні цілі. Часто такий вид «вандалізму» виникає в результаті помсти за діяльність окремих представників певної соціальної групи або з метою розпалювання міжнаціональної ворожнечі. На жаль, в Україні більшість актів «вандалізму» так чи інакше пов’язані з політичними подіями в країні та часто здійснюються на користь третіх сторін. Як наслідок такої діяльності – це дискредитація України на міжнародній арені, наше обличчя в світі, гальмування євро інтеграційних процесів та багато інших негативних факторів, які прямо або опосередковано впливають на нашу внутрішню суспільно-політичну та міжнародну діяльність. А тому, кожен свідомий громадянин України повинен поважати пам’ятники культури, архітектури, меморіальні споруди, як свої, так і ті, що приурочені іншим народам, адже саме факт поваги до інших людей і в першу чергу до себе відрізняє людину від «варвара».