Покрова Пресвятої Богородиці

14 жовтня – це синтез свят християнських, державних, історичних. Православні східного обряду цього дня вшановують Пресвяту Богородицю.

Історія свята сягає далекого 910 року, коли місто Константинополь потерпало від нападу візантійських ворогів. Мирні мешканці виснажились від постійного страху, тому щоночі збиралися в храмі для спільної молитви, щиро вірячи, що Господь почує їх прохання та змилостивиться над ними. Однієї ночі, коли ворог був особливо наполегливим, у храмі було ніде ступити ногою. Блаженний Андрій та Єпіфаній побачили, як з під купола храму спускається Божа Матір у супроводі Івана Богослова та Івана Предтечі. Свята Марія приєдналась до константинопольської молитви, а по закінченню зняла із себе тканину, що покривала голову та вкрила людей, таким чином захистила їх. Чудо відкрилось для споглядання тільки Андрію та Єпіфанію, але для людей це стало порятунком від ворога, адже візантійці наступного ранку відступили. Розголос про чудо рознісся по всіх околицях і люди до сьогодні моляться Богоматері та просять «покрити» їх від негараздів.

Для України свято Покрови має історичне значення, з 1999 року цього дня відзначається День українського козацтва, 1942 року утворена Українська повстанська армія, а з 2014 року святкується День захисника України.

На Запорізькій Січі була Покровська церква у якій козаки збирались перед походами, війнами та просили захисту, у храмі обиралися старшини та приймалися важливі рішення. Є згадки, що саме 14 жовтня козаки вирушали зимувати додому, а на Січі залишався тільки незначний оборонний підрозділ.

Український народ за довгу історію сформував ряд традицій приурочених саме Покрові. Вважається, що цього дня Покрова покриває землю або листям, або дощем, або снігом.

У давнину до середини жовтня закінчувались усі сільські роботи та розпочинався період сватань, весіль та вечорниць. Дівчата, які цього року хотіли заміж, молилися у храмі та просили у Святої Марії: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку», «Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду», «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою».