Виробництво різної продукції з торфу – багатообіцяюча і прибуткова справа. Підвищений попит на продукцію криється в зростаючій динаміці світового споживання і широкій сфері застосування. Найбільша питома вага споживання торфу припадає на енергетику. На другому місці за активністю споживання торфу знаходиться аграрний і хімічний сектори.
Методика переробки може бути механічна і хімічна. При механічному впливі виробляються RUF-брикети, міні-брикети, торф'яні плити, при хімічному синтезі на виході отримують сорбенти, спирт і ін. речовини.
Через відносно невелику вартість обладнання, відсутність необхідності у великих виробничих площах і обслуговуючому персоналі, найбільшої популярності набули міні-заводи по механічній переробці торфу.
Найбільш ефективне розміщення виробництва недалеко від джерела сировини – верхового торфу. Розміщення виробництва далі 100 кілометрового радіусу від торфовища значно збільшує транспортні витрати, що збільшує собівартість сировини і, відповідно, вартість кінцевої продукції. Висока ціна на брикетований торф робить цей вид палива менш конкурентоспроможним порівняно з традиційними та іншими альтернативними видами палива. Виходячи з цього, розміщувати виробництво в центральній частині України доцільно недалеко від торф’яного родовища підприємства «Житомирторф», яке тривалий період видобуває і виробляє верховий фрезерний торф.
Технологічна лінія по брикетуванню торфу в базовому варіанті складається з 12-14 складових. Обов’язковими елементами лінії є:
- стрічкові транспортери – для подачі дрібнофракційної сировини і транспортування брикетів на склад;
- гуркоти – для просіювання і затримання частинок торфу більше 8 мм;
- дробарка – для подрібнення великих часток, понад 8 мм;
- бункер готової сировини – для накопичення просіяного торфу перед подачею в екструдер;
- потужний прес-екструдер – для виробництва брикетів різної форми і розміру.
Вироблені брикети з торфу складуються в окремому цеху або на відкритому просторі під обов’язковим навісом. Розмір складського приміщення повинен вміщати не менше 2-місячного обсягу виробленої продукції. Приміщення повинно мати вентиляцію і не засмічуватись для уникнення можливого самозаймання. Іншою умовою збереження товарного вигляду є підтримання на складі вологості не нижче 14%. У сухому приміщенні брикети з торфу можуть втратити в процесі зберігання свою механічну міцність.
Останні кілька років через значне подорожчання природного газу акценти в паливній енергетиці змістилися в бік альтернативного палива. Найбільш конкурентним альтернативним паливом в порівнянні з традиційним (газ, вугілля, мазут) є торф’яні брикети, що забезпечують найнижчу вартість одиниці тепла в силу низької собівартості сировини і транспортних витрат. Доставка традиційного палива значно дорожче виробництва на місцевій сировинній базі.
