Як виглядає пухлина молочної залози у собаки?

Багато власників домашніх тварин, які стежать за здоров'ям своїх вихованців, дуже стурбовані можливістю виникнення у них онкологічних захворювань. За статистикою, до 60% усіх новоутворень у собак становлять пухлини молочної залози. Приблизно у половині випадків пухлини є злоякісними.

Різновиди пухлин у собак

Оскільки пухлинний процес може вражати всі компоненти молочної залози, різновидів новоутворень безліч, але можна виділити найпоширеніші: доброякісні пухлини у собак і злоякісні.

Доброякісні пухлини:

• аденома – пухлина молочної залози, що виникає з кубічного або призматичного епітелію, що має будову, подібну до залози, але без вивідних проток. Має м'яку консистенцію, білувато-рожевий колір;
• папілома – округле новоутворення кількох сантиметрів у діаметрі, всередині якого розташовується порожнина з епітеліально-сполучнотканинним проліфератом.

Злоякісні пухлини:

• карцинома – найпоширеніша пухлина молочної залози у собаки, злоякісна, розвивається з епітеліальних компонентів молочної залози. Дані пухлини агресивні, активно вражають навколишні тканини, швидко проникають у кровотік, метастазують та призводять до швидкої смерті собаки;
• саркома – мезенхімальна пухлина, що представляє собою горбисті, щільні, чітко окреслені, частково інкапсульовані, рухливі та малоболючі новоутворення. Складається з недиференційованих, неоднорідних клітин. Найбільш небезпечні пухлини з найменш сприятливим прогнозом характеризуються дуже швидким зростанням.

Змішані пухлини

Представлені епітеліальними, міоепітеліальними, мезенхімальними елементами, які зазнають трансформації в злоякісні новоутворення – карциноми та карциносаркоми. Є менш небезпечними, ніж інші злоякісні пухлини.

Місця появи пухлин у собак

Незважаючи на те, що можуть бути уражені будь-які компоненти молочної залози, найчастіше новоутворення знаходяться в пахових і черевних областях (останні 2 пари). Метастазують пухлини зазвичай у лімфатичні вузли, найбільш близькі до молочних залоз та легені, також зустрічаються шкірні метастази.

Група ризику

До групи ризику входять собаки віком від 5 років, з кожним роком до 10 років ймовірність виникнення пухлини молочної залози зростає, а потім поступово знижується. У самців подібне захворювання зустрічається вкрай рідко (менше 1% всіх випадків, що реєструються), найчастіше від нього страждають самки.

Порода собаки, згідно з наявними даними, незначно впливає на схильність до захворювання, проте у представників дрібних порід ймовірність його виникнення вища. Також відзначено кілька порід, у яких зареєстрований більш високий ризик розвитку раку молочної залози: це біглі, англійські кокер-спанієлі, пуделі.

У собак велику роль відіграє рівень статевих гормонів у виникненні та розвитку пухлин молочної залози. На користь цього факту говорить те, що у кастрованих сук сильно знижується ймовірність виникнення цього захворювання (приблизно в 7-9 разів), а штучне введення деяких статевих гормонів призводило до протилежного ефекту. Саме кількість статевих циклів впливає на ймовірність того, що виникне пухлина молочної залози, тому за статистикою вік собаки та вік, у якому вона була стерилізована, так сильно впливає на ймовірність розвитку захворювання.

Причини появи пухлин молочної залози у собак

Серед факторів, що викликають виникнення пухлин молочної залози можна виділити два основні: генетичний та ендокринний.

Часта народження раку молочної залози в певних лініях розведення собак переконливо говорить на користь того, що генетичний компонент захворювання присутній і відіграє важливу роль. На даний момент проводяться дослідження, покликані виявити вплив деяких алелів генів та їхню послідовність на ймовірність виникнення пухлини молочної залози у собаки.

Роль статевих гормонів у виникненні раку у собак досліджується з 1970-х років минулого століття, і в результаті було встановлено, що статеві гормони, які в нормі відповідають за формування, правильне зростання, функціонування молочної залози, такі як прогестерон, естрогени, пролактин, здатні викликати патологічне зростання тканин, внаслідок якого утворюється пухлина.

На даний момент роль статевих гормонів у розвитку захворювання досліджується, але те, що їхня роль у виникненні раку молочної залози є провідною, незаперечно. Насамперед їх значення було виявлено після впровадження практики кастрації собак, особливо в ранньому віці. Було відзначено, що ризик виникнення раку молочної залози при кастрації собаки до першої тічки становить лише 0,05 %, тоді як після першого еструсу цей показник збільшується до 8 %, після другого – до 26 %. Кастрація після третьої тічки не впливала на ймовірність виникнення раку молочної залози.

Діагностика пухлини молочної залози у собаки

Діагностика захворювання починається зі збору анамнезу. На цьому етапі власник повідомляє ветеринару приблизний час новоутворення або виявлення пухлини, швидкість її зростання, інші фактори, що збільшують ризик несприятливого перебігу захворювання та погіршують прогноз (кількість минулих статевих циклів, прийом гормональних препаратів тощо), тому дуже важливо звертати увагу на появу новоутворень у тварин і фіксувати їх розміри, якщо було ухвалено рішення не проводити діагностику негайно.

На етапі клінічного огляду лікар оглядає і пальпує обидві гряди молочних залоз, а також лімфатичні вузли, що розташовуються поруч, оцінює стан шкірних покривів. На цьому етапі можна виділити деякі ознаки, характерні для злоякісного процесу, такі як відсутність точних меж між пухлиною і навколишніми тканинами, наявність метастазів у шкірі, виразка пухлини і т.д.

Після збору анамнезу та клінічного огляду починається етап інструментальної діагностики. Одним із найпоширеніших її методів, який обов'язково застосовується при підозрі на рак молочної залози, є рентгенографічне дослідження. Воно дозволяє виявити наявність метастазів у грудній порожнині. Дослідження здійснюється як мінімум у трьох проекціях для більшої достовірності та інформативності.

Важливим діагностичним інструментом, що дозволяє виявити характеристики пухлини, ураженість навколишніх тканин, залученість до патологічного процесу лімфатичних вузлів є ультразвукове дослідження (УЗД). Воно дозволяє візуалізувати структуру органів, їх розмір та покликане визначити зміни у тканинах, залучення до патологічного процесу інших органів, наявність вузликових утворень, кіст, наявність вільної рідини. Також це дослідження допомагає виявити присутність метастазів в органах черевної порожнини.

Додатково можуть застосовуватись інші методи інструментальної діагностики, такі як МРТ (при підозрі на наявність метастазів у центральній нервовій системі) та КТ (при підозрі на ураження органів грудної, черевної порожнини, центральної нервової системи тощо).

Лабораторна діагностика пухлин молочної залози включає цитологічний і гістологічний методи дослідження.

Для отримання матеріалу для цитологічного дослідження застосовується метод тонкоголкової біопсії: пухлина проколюється голкою в декількох місцях, і за допомогою під'єднаного шприца відбирається її вміст, що досліджується під мікроскопом. Цитологічний метод дозволяє визначити клітини, що становлять пухлину і таким чином охарактеризувати її, відповісти на запитання, чи вона злоякісна. Проблема даного методу – велика кількість помилково-негативних результатів, оскільки в зразок часто потрапляють не всі клітини, що складають пухлину.

Набагато точнішим методом діагностики є гістологічне дослідження. Матеріал йому отримують при висіченні пухлини. У лабораторії з отриманого матеріалу роблять зрізи та досліджують всю тканину, що становить новоутворення. Даний метод дає однозначну відповідь про різновид пухлини, проте більш травматичний, оскільки зазвичай вимагає повноцінної операції з видалення новоутворення.

Від даних, отриманих в результаті діагностики, залежатиме і прогноз перебігу захворювання. Чинники, що впливають сприятливість результату хвороби і тривалість життя собаки, такі: розмір пухлини, її тип, стадія захворювання, залучення до процесу лімфатичних вузлів, наявність метастазів. Відомо, що собаки з розміром пухлини понад 3 сантиметри мають менші шанси на благополучний результат, а наявність змін у лімфатичних вузлах та метастазах асоційована з несприятливим прогнозом перебігу захворювання. Залучення до злоякісного процесу інших тканин та прикріплення пухлини до підлягаючих структур також говорить про дуже погані прогнози.

Лікування

Головним методом лікування пухлин молочної залози у собак, як правило, що застосовуються при їх виявленні, є хірургічний - видалення пухлини молочної залози у собак. Навіть для собак із несприятливим прогнозом перебігу хвороби операція з видалення пухлини значно продовжує життя.

Операція з видалення пухлини молочної залози – мастектомія – передбачає висічення всіх уражених ділянок залози та прилеглих лімфатичних вузлів, залучених до патологічного процесу. Хірургічний метод лікування має досить низьку летальність, проте пов'язаний із деякими післяопераційними ускладненнями. Зокрема, у післяопераційний період собака часто відчуває біль, тому може знадобитися введення знеболювальних препаратів та знаходження у стаціонарі.

Хіміотерапія

Після видалення новоутворення собакам зазвичай призначається хіміотерапія, яка покликана продовжити термін їхнього життя після операції, знизити ризики метастазування. Препарати, що застосовуються для хіміотерапії, покликані знищити пухлинні клітини та малопомітні метастази.

Авіцена Вет – ветеринарна клініка у Львові, у якій потурбуються про здоров'я Вашого домашнього улюбленця. Будемо раді стати корисними для Вас.