Помічник

Всі ми хочемо їсти овочі та фрукти в свіжому вигляді протягом усієї зими, тому що це корисно для організму, але для цього потрібно знати, як і де їх правильно зберігати. Часто овочі та фрукти, які ми заклали на зберігання, через порушення умов зберігання, уражуються різними хворобами та шкідниками, що призводить до значних втрат. Зібрати – це лише початок,  головне зуміти зберегти і як найдовше, тому коротко зупинимося на деяких умовах зберігання.

Правильна підготовка цибулі до зберігання – це запорука того, що ваш урожай долежить  до весни. До цього етапу потрібно дуже серйозно поставитися. Перед тим, як підготувати цибулю до зберігання, потрібно в першу чергу її просушити. Час сушіння залежить від температури повітря, розміру та вологості самих овочів. Дрібні цибулини сушимо не менш ніж 7 днів, а великі - до 20 днів.

Дуже добре зберігати цибулю в косах або вінках (кому як зручніше плести). Тільки важливо перед плетінням переконатися, що листя вже добре просохло — інакше може утворитись гниль.

Якщо вважаєте за краще не підвішувати, а закладати цибулю на зберігання (наприклад, в ящики або кошики), перо краще обрізати, залишивши приблизно 3-4 см від головки. І ще раз перебрати, щоб не закладати на зберігання головки з пошкодженнями.

Зберігати цибулю потрібно в сухому, прохолодному приміщенні. Ідеальне місце зберігання — горище приватного будинку (при температурі від 0 до +2 градусів). Або навіть комора звичайної міської квартири - як правило, взимку там сухо і тепло. У більш вологому приміщення (наприклад, підвалі) потрібно поставити поряд з цибулею сорбенти - попіл, тирсу, які будуть вбирати надлишок вологи. Найкраще зберігаються невеликі головки середнього розміру. Тому в першу чергу їжте пошкоджені і дрібні цибулинки, потім з’їдайте найбільші. А середні (5-6 см) мають шанс дожити навіть до червня, коли виростає зелена цибуля.

Можна довго говорити про всім відому користь часнику, його легко пізнавані смакові якості й унікальні лікувальні властивості. А от як зберігати часник, щоб він залишався свіжим і соковитим до самого нового врожаю?

Перед зберіганням його добре просушуємо і очищаємо від засохлої землі. Є декілька способів зберігання часнику. Зберігання в косах - це не тільки хороший спосіб, але і відмінний декор для кухні, коли по стінах розвішані красиві великі головки. Для цього нам потрібен звичайний шпагат, в який ми будемо вплітати стебла часнику.

Якщо вам не хочеться мешкатися, можна помістити голівки в капронову панчоху і повісити на стіну.

Зберігання в банках: тут головне, щоб часник був добре просушений. Розбираємо головки на окремі зубчики. Дуже важливо не пошкодити оболонку і не прогледіти пошкоджений або хворий. Тепер зубчики протягом тижня просушуємо і складаємо в трьхлітрові банки. Кришками закривати не можна. Просто поставте в сухе тепле місце, він відмінно збережеться.

Зберігання в олії: тут спочатку доведеться попрацювати, зате потім зручно використовувати. Розбираємо головки на зубчики, очищаємо їх, складаємо в банку і заливаємо будь-якою рослинною олією. Зберігати потрібно в темному місці.

Зберігання в борошні: головки вміщуються у картонну коробку і пересипаються борошном. Уявіть, що так озимий часник зберігається до наступного врожаю. Звичайно якщо він був добре просушений. Зберігання в холодильнику -  таким чином можна зберігати часник, якщо його не багато. Просто очищаєте зубчики, складаєте у скляну банку, закриваєте кришкою і ставите в холодильник.

Зберігати капусту в облаштованому перед холодною зимою підвалі можна різними способами. Кожен вибирає його сам, виходячи з індивідуальних уподобань і можливостей. Варто розглянути декілька основних методик, які зберігають урожай свіжої капусти до весни.

"Піраміда": капусту оглядають, прибирають листя, яке нещільно прилягає, і потім складають качани один до одного. Побудова йде таким чином, щоб кожен з качанів верхнього рівня упирався на чотири качани нижнього рівня. Це робиться для того, щоб повітря "гуляло" усередині піраміди і забезпечувався доступ до кожного качана. Даний спосіб гарний для тих дачників, які зібрали високий урожай капусти, але не мають достатніх площ для його зберігання.

У підвішеному стані:  до стелі прикріплюється довга балка, на якій і буде висіти капуста. До цієї балки, за допомогою мотузки, прив'язують кожен з качанів. Мотузкою обв'язують довгий хвостик капусти (качан).

У харчовій плівці: кожен качан капусти слід звільнити від погано прилеглого листя, аж до "білого аркуша". Качан слід обрізати, що називається "під корінь". Далі кожен качан необхідно щільно замотати плівкою. Під час цієї процедури стежте за тим, аби між капустою і плівкою не залишалося повітряних капсул. Обгорнути головки плівкою потрібно мінімум в 2 шари.

В земляних канавах: після того, як урожай зібраний, виривають канави. У ці канави викладаються головки капусти качан вгору. Зверху капуста засипається шаром землі.

В глині: для того, щоб зберегти капусту цим способом, слід до кожного качана прив'язати мотузку, зняти відстаючі листки, і тільки потім кожну головку потрібно обмастити густою глиною. Після того, як глина висохне (на відкритому повітрі), капусту переносять в льох і підвішують до балок. Цей спосіб надійно захищає капусту від гниття, в'янення і розвитку всіляких хвороб.

У піску: капусту, придатну для тривалого зберігання, складають у коробки і пересипають піском.

У газетах: кожен качан обгортається 1-2 газетами. Закутані газетами головки можна зберігати просто на полицях льоху. Що стосується качанів, які не підходять для тривалого зберігання в цілому вигляді, їх можна переробити - зробити квашену капусту, яка надзвичайно корисна для організму і відмінно зберігається протягом усієї зими.

Зберігання коренеплодів взимку залежить від їх цілісності. Перед закладанням очищаємо їх від землі, добре просушуємо, обрізаємо бадилля, запобігаючи проростанню овочів. Корінці залишаємо цілими. Зберігаємо коренеплоди в дерев’яних ящиках і контейнерах. Для цього укладаємо коренеплоди рядами, пересипаючи овочі сухою тирсою, торфом, піском, лушпинням цибулі, травою. Для попередження деяких хвороб (у моркви і буряка), в пісок і торф підмішуємо мелену крейду (1:10).

Де краще зберігати моркву у власному будинку взимку? Кращим місцем є погріб. Саме там найчастіше бувають оптимальні умови: невисока плюсова температура (1-2 градуси тепла) і вологість близько 80–95 %, помірна вентиляція, так як доступ повітря повинен бути обмежений. Є кілька способів зберігання моркви у погребі. Морквини укладаються на п’ятисантиметровий прошарок з піску і засипаються так, щоб наступний ряд не торкався попереднього. Пісок рекомендується змішати з деревним вугіллям, яке запобігає гниттю. Також можна зберігати в ящиках з хвойною тирсою. У хвої містяться речовини, які не дають коренеплодам проростати і заважають розвиватися бактеріям. Можна зберігати моркву в поліетиленових мішках. Мішки залишаються відкритими, а для додаткової вентиляції вирізають отвори в нижній частині мішка.   Якщо у вас немає льоху або там вже немає місця, то  моркву можна зберігати взимку і на грядці. Для цього потрібно обрізати бадилля коренеплоду, залишеного в землі, засипати грядку вологим піском і накрити плівкою. Плівку засипати тирсою, листям або перегноєм. Потім потрібно накрити це все ще одним шаром плівки. Під “шубою” морква добре перезимує прямо в землі, а ви зможете скористатися запасом в будь-який момент.

Для нас картопля  – основний продукт харчування нарівні із хлібом. З неї готують безліч страв, тому питання про її зберігання є нагальним. Важливо знати, як зберігати картоплю всю зиму при мінімальних втратах кількості і якості. Є багато перевірених роками способів зберігання цієї культури. У деяких селах картоплю досі зберігають у траншеях, накриваючи бульби великим шаром соломи і дерену. У погребі чи підвалі картоплю можна зберігати насипом у засіках, однак більш привабливим є розміщення її в ящиках або контейнерах висотою від 60 до 90 см, що мають у бічних стінках невеликі отвори для доступу повітря. Встановлювати такі ящики слід на підставки, забезпечуючи повітряний просвіт в 15-20 см між їх дном і підлогою льоху. Такий же просвіт необхідний між бічними стінками ящиків та стінами підвалу, тому не присувайте ящики з картоплею впритул до бічних стін – дайте бульбам можливість "дихати". Щоб уникнути запотівання верхнього шару картоплі, її рекомендується накрити підручним гігроскопічним матеріалом: рогожею, грубою ковдрою або мішковиною. Добре вбирають вологу розташовані поверх картоплі мішки, наповнені деревною стружкою або тирсою. Багато хто поверх картоплі розкладає шарами буряки. Вони забирають у картоплі надлишкову вологу, в результаті й картопля залишається сухою, і буряки не в’януть. Аналогічною властивістю володіють і корені хрону. Картоплю для посадки зберігаємо окремо, підтримуючи оптимальну температуру в 2 – 4о С. Під час зберігання картоплю  регулярно перебираємо, видаляючи хворі екземпляри і обламуючи паростки. При сильному зниженні температури для запобігання підмерзання коренеплодів накриваємо її соломою, ковдрами або старим одягом.

У холодний осінньо - зимовий період затребуваний і свіжий хрін. Для його зберігання вибираємо неушкоджене коріння, у якому відрізаємо бадилля. Дуже добре і довго зберігається свіжий хрін в умовах підвалу або погреба. Для максимально тривалого зберігання у цілому вигляді можна використовувати виключно свіжі корені хрону без наявності на них механічних ушкоджень, уражень рослинними паразитами чи інших дефектів. Ідеальною тарою для зберігання врожаю послужать чисті сухі дерев’яні ящики, наповнені піском. Просушені  корені хрону потрібно укладати в такі ящики шарами, уникаючи зіткнення їх один з одним. Прошарок із піску слід періодично трохи зволожувати, щоб захистити урожай від всихання. Наявність вентиляції та дотримання температурного режиму в сховищі на рівні 0° С при відносній вологості повітря до 80% дозволяють зберігати хрін до останнього весняного дня.

Для зберігання придатні неушкоджені фрукти. Яблука та груші укладаємо в дерев’яні ящики. Пересипаємо фрукти сухою тирсою, стружкою, сіном. Дуже хороший результат отримуємо від зберігання плодів, загорнутих у спеціальний папір, оброблений олією. Так можна запобігти масовому гниттю. Плоди бажано тримати подалі від овочів, які сильно пахнуть. Оптимальна температура 0 – 5о С, а вологість 85 - 90%.

Не надто довго, але досить тривалий час, можна зберігати свіжими не тільки овочі, фрукти і коренеплоди, а й зелень. Для цього загортаємо зелену цибулю, петрушку, кріп, салат в тонкий харчовий поліетилен окремо і відправляємо в холодильник. Всю зелень попередньо гарненько просушуємо від вологи. Можна зберігати свіжу зелень в прохолодному місці, опустивши обрізані кінчики стебел в ємність з водою. Так вона не зіпсується кілька днів. Щодня воду замінюємо на нову.

Будь-які овочі, коренеплоди й фрукти відбираємо за одними принципами. Вони повинні бути:

• абсолютно здоровими;
• без видимих ​​пошкоджень;
• очищеними від землі та інших забруднень;
• добре підсушеними;
• зібраними на стадії нормальної зрілості.

Найкраще зберігати овочі, коренеплоди й фрукти в сухих підвалах або погребах, але при їх відсутності підійде і звичайна комора. Головне, щоб приміщення для зберігання врожаю було достатньо прохолодним і сухим. Приміщення для зберігання овочів треба готувати заздалегідь. Сховища, погреби, підвали очищають від бруду і рослинних решток, забивають нори гризунів. Стіни і стелажі дезенфікують, проводячи побілку хлорним або негашеним вапном  після чого приміщення просушують. На зберігання закладають, як правило, сорти овочевих культур середньопізніх та пізніх строків дозрівання. Під час зберігання овочів потрібно ретельно стежити за їх якістю протягом усього періоду, своєчасно видаляти окремі екземпляри, уражені хворобами і не давати розповсюджуватись осередку інфекції. Сподіваюсь ці знання допоможуть вам зберегти ваші овочі та фрукти довго і якісно.

Джерело