Цього року Великий піст розпочинається 27 лютого, а завершується 15 квітня. 16 квітня - Світле Христове Воскресіння. Цей піст є головним і найсуворішим з усіх постів Православної церкви, він є наслідуванням сорокаденному посту Христа в пустелі. Тому, як закликав свт. Іоанн Златоуст, у дні Святого посту важливо утримуватися від скоромної їжі, а перш за все - від гріхів і зла.
Піст - це передусім установа Церкви. У 69-му правилі апостольських постанов сказано, що кожен християнин - чи то мирянин, чи то священнослужитель - має дотримуватися посту впродовж усього року, особливо в середу та п’ятницю. Піст є настільки важливою складовою нашого християнського життя, що той, хто не дотримується посту, за словами святих отців, не є християнином. Водночас слід розумно підходити до посту.
Перефразувавши слова свт. Іоанна Златоуста, повторимо, що піст - це не просто утримання від скоромної їжі, його мета - звільнитися від зла й уберегти себе від гріхів, адже головне завдання християнина – духовно вдосконалювати себе. Виконати це завдання, звісно, нелегко, але допомагають у цьому саме піст і молитва.
При цьому варто пам’ятати також слова прп. Марка Подвижника про те, що "молитва – безсила, якщо не заснована на пості, і піст – безплідний, якщо на ньому не створена молитва".
Святі отці виокремлюють вісім головних пристрастей: черевоугодництво, блуд, сріблолюбство, гнів, сум, зневіра, марнославство, гордість. Як бачимо, пристрасті є душевними і тілесними, а тому, відповідно, і піст є душевним і тілесним. А що в нас вище – душа чи тіло? Звичайно, душа. Навівши лад у душі, ми зможемо приборкати і свої пристрасті, і своє тіло.
Перший тиждень Великого посту відрізняється особливою суворістю не тільки щодо утримання в їжі, але й щодо розпорядку дня християнина. Та нехай слова святителя Іоанна Златоуста будуть для нас тим єлеєм:
У перші чотири дні православні християни збираються у храмі, щоб разом зі священнослужителями помолитися словами піснеспівів преподобного Андрія Критського. У Великому каноні, написаному преподобним Андрієм у VIII столітті, виражено стан душі грішника, котрий кається. Християни за вечірніми богослужіннями цими днями отримують молитовний покаянний настрій, який повинен супроводжувати впродовж усього Великого посту.
У Великий піст Церковний статут закликає відмовитися повністю від їжі тваринного походження (це м’ясо, яйця, молоко). У понеділок, середу, п’ятницю рекомендується сухоядіння (вода, хліб, фрукти, овочі, узвар). У вівторок, четвер – гаряча їжа без олії. У суботу, неділю – їжа з олією. Риба дозволяється лише у дні двунадесятих свят – Благовіщення і Вхід Господній в Єрусалим. У понеділок першого тижня рекомендовано повне утримання від їжі, у Велику п’ятницю – до виносу Плащаниці.
Звертаємо увагу, що зазначені правила наводяться відповідно до монастирського уставу. Миряни, як правило, постять не так суворо, адже насичений графік дня надто виснажує фізично. Тому віряни, з благословення свого духівника, співвідносять календар харчування у Великий піст зі своїми життєвими обставинами, умовами праці, здоров’ям тілесним і душевним. Зазвичай миряни не відмовляються від олії та гарячих страв. Хтось дозволяє в піст собі рибу (або взагалі її не їсть), а хтось зміцнює свої сили морепродуктами тощо.
Для вагітних, мам, які годують немовлят, для дітей та важко хворих піст пом’якшується. Дітям до певного віку, майбутнім мамам зазвичай досить відмовити собі в м’ясі (якщо немає вказівок лікаря). Але при цьому радиться подумати, що є, так би мовити, улюбленими смаколиками, які не приносять користі й лише є насолодою, та відмовитися від них на час посту.
В календарі нижче наводяться правила відповідно до рекомендацій Календарної комісії УПЦ задля розуміння, які дні в посту є більш строгими, а які – менш. А вже для себе разом зі священником кожен самостійно має визначити міру свого посту. В будь-якому випадку духівник завжди дасть настанову християнину щодо його правильного і корисного душевного й тілесного посту.
Щодо дозволеного та забороненого завжди лунає багато питань, на кшталт:
На всі ці та подібні питання про "можна" й "не можна" відповідь приблизно одна. Постити у Великий піст – тою чи іншою мірою – можна всім і кожному.
Сенс посту, як вже відзначалося, не в тому, щоб виснажити свій організм відмовою від скоромної їжі. Піст – це час боротьби з пристрастями, гріхами, це час отримання духовних плодів. А значить першочерговим завданням Великого посту є відмова від того, що викликає в людини певну залежність.
Крім того, ми маємо тримати в голові той святий "фініш" Великого посту, до якого ми всі повинні прийти з радістю у серці – до зустрічі з Воскреслим Христом. Тому краще весь вільний час свого посту приділити молитві й добрим справам.
Блаженніший владика благословив на особливе молитовне правило з молитвою за мир на нашій багатостраждальній українській землі.
