Воєнний стан передбачає обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями 30–34, 38, 39, 41–44, 53 Конституції України.

Водночас не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України:

  • не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
  • громадяни України не можуть бути позбавлені громадянства і права змінити громадянство, не може бути вигнані за межі України або виданий іншій державі;
  • право на життя, право на повагу до гідності, право на свободу та особисту недоторканість;
  • право направляти індивідуальні або колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади та місцевого самоврядування;
  • право на житло;
  • право на шлюб і рівні права та обов’язки в шлюбі і сім’ї;
  • рівність дітей у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони в шлюбі або поза ним;
  • на захист прав і свобод у суді і право звертатися за захистом своїх прав до Омбудсмена;
  • на відшкодування коштом держави або органів місцевого самоврядування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями органів державної влади;
  • право знати свої права і обов’язки;
  • безповоротність зворотної дії закону;
  • право на професійну юридичну допомогу;
  • не виконувати явно злочинні розпорядження або накази;
  • не притягуватися двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж правопорушення;
  • презумпція невинуватості;
  • право на захист і відмову свідчити або давати пояснення відносно себе, членів сім’ї або близьких родичів.

Крім того, Закон України "Про правовий режим воєнного стану" гарантує дотримання таких стандартів, як мінімальна заробітна плата, мінімальний строк відпустки та час відпочинку між змінами, на час залучення громадян до виконання трудової повинності та відшкодування вартості майна у разі його примусового відчуження.