Працівник після демобілізації має право на щорічну основну відпустку на підприємстві, на якому він працював на час призову.
Статтею 119 КЗпП України передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову, повідомляє Телеграм-канал "Блог права".
При цьому ст. 9 ЗУ "Про відпустки" передбачено, що до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зараховуються, зокрема, час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).
Окремо слід зазначити що, якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на відпустку за попередній рік, то він має право використати її, а в разі звільнення — отримати грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.
Надається щорічна відпустка працівнику після демобілізації на підставі наказу керівника підприємства та документів, які засвідчують факт проходження працівником військової служби (довідки про призов, копії військового квитка та інші).
Варто врахувати, що щорічна відпустка мобілізованому працівнику за місцем роботи жодним чином не пов'язана із його відпустками за місцем проходження військової служби.
