Питання про порядок зняття з реєстрації осіб, які насправді не мешкають за місцем реєстрації, цікавить багатьох клієнтів системи безоплатної правової допомоги.
Адже трапляються випадки, коли хтось з родичів чи знайомих, яких раніше "прописали", змінює адресу чи навіть виїжджає за кордон і при цьому з невідомих причин відмовляється добровільно знятися з реєстрації.
У відповідь на звернення юристи місцевого центру роз’яснили клієнтові, що відповідно до статті 405 Цивільного Кодексу України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Окрім того, згідно зі статтею 317 ЦКУ власникові (тобто чоловіку) належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Стаття 319 Цивільного кодексу України визначає, що саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
«Тож ми пояснили клієнтові, що відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України він має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу», – зазначила юристка центру.
Для початку в таких випадках треба складати акт про осіб, які мешкають в житловому приміщенні впродовж року, а відтак звертатися до суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття її з реєстрації за місцем проживання. До позовної заяви додаються такі документи:
- позовна заява;
- документ, що підтверджує сплату судового збору (704,8 грн);
- документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно;
- документи, що підтверджують факт відсутності члена сім’ї власника у займаному приміщенні без поважних причин понад один рік.