Визначення поняття "шлюбний договір" регламентує глава 10 Сімейного кодексу України.

Що регулює договір. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки. Шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків. У шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу. Повідомляє пресслужба "Блог права".

  • Сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 цього Кодексу (спільна сумісна власність) і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.
  • Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу.

У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб.

Отже, особливості шлюбного договору є такими, що майнові права й обов’язки подружжя в договорі можуть бути визначені інакше, ніж це передбачено загальними правилами сімейного законодавства. Зокрема, може бути встановлено, що якесь майно, яке належало одному з подружжя особисто, може стати їхньою спільною сумісною власністю, або може бути визначено розмір часток у праві власності на майно, що буде нажите в період шлюбу.

Також може передбачати умови поділу спільного майна в разі розірвання шлюбу, або порядок погашення боргів кожного з подружжя за рахунок спільного чи роздільного майна. Шлюбний договір може містити також положення про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень про спільну сумісну власність і вважати це майно спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного. У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їх дітей, а також інших осіб.

Шлюбним договором можна визначити порядок користування житлом, яке належить одному з подружжя на праві приватної власності, про звільнення житла у разі розлучення, про проживання в житловому приміщенні інших осіб (наприклад, родичів одного з подружжя) та інше.

Важливо! Положення шлюбного договору ні в якому разі не повинні зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне для нього матеріальне становище.

Що не можна регулювати договором. Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.

Форма договору. Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

На практиці шлюбний договір найчастіше "починає діяти" у разі розірвання шлюбу. І його наявність безперечно дозволяє уникнути довгих судових процесів щодо поділу майна.