Часто в нашій країні люди похилого віку залишаються без належного матеріального утримання зі сторони держави.
Проте також актуальною проблемою є відсутність піклування за своїми непрацездатними батьками від дорослих дітей.
Законодавчо обов'язок повнолітніх дітей утримувати батьків закріплений статтею 51 Конституції України та статтею 202 Сімейного кодексу України. Повнолітні діти зобов'язані утримувати своїх батьків за наявності двох умов:
1. Батьки непрацездатні (особи, які досягли пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону);
2. Батьки потребують матеріальної допомоги (особи, що не мають можливості забезпечити своє гідне існування y зв'язку з відсутністю пенсії чи її низького розміру).
Повідомляють в ІАА. Але важливо зазначити, якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, діти не зобов'язані утримувати таких матір, батька.
До обов'язку утримання батьків входить сплата аліментів та участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
У випадку якщо повнолітні дочка, син не надають матеріальну допомогу добровільно батьки мають право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.
Як подати до суду?
Позовна заява про стягнення аліментів подається до місцевих загальних судів (районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди) за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача чи позивача.
Позов про стягнення аліментів може бути пред'явлений до одного, кількох або до всіх дітей разом.
За подання заяви про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»).
До позовної заяви, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (стягнення аліментів), наприклад:
- документи, що підтверджують доводи позивача про потребу в матеріальній допомозі (довідка з управління Пенсійного фонду про розмір пенсії, довідка з лікувальної установи про захворювання тощо);
- довідка про склад сім'ї;
- довідка про заробітну плату відповідача (y разі наявності) тощо.
Розмір аліментів
Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків. Також до уваги береться отримання батьками пенсії, пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо. У кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей так і батьків.
Крім сплати аліментів діти зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних:
- тяжкою хворобою;
- інвалідністю;
- немічністю.
Якщо батьки не отримують допомоги у додаткових витратах, вони мають право звернутися до суду. Суд в кожному конкретному випадку визначає наявність вказаних вище обставин на підставі відповідного медичного висновку.
При визначенні розміру стягнення суд враховує наявність інших повнолітніх дітей, незалежно від того, до всіх чи до когось із дітей пред'явлений позов.
Варто також зазначити що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним.
Якщо судом буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання батьківських обов'язків, діти можуть бути звільнені від обов'язку надавати батькам утримання.
Діти звільняються судом від обов'язку утримувати батьків, якщо встановлено, що вони не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така забoргованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.
У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки. До виняткових випадків можна віднести відсутність у батьків будь-яких коштів для існування, тяжку хворобу тощо.
Стаття підготовлена за підтримки проєкту Програми розвитку ООН в Україні "Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні", який фінансується Міністерством закордонних справ Данії.
