Ситуація з булінгом в Україні доволі невтішна. Статистика свідчить, що 67% дітей стикалися з булінгом в тих чи інших проявах (були жертвою або свідком), а 40% постраждалих від цькування ні з ким не ділилися проблемою і не зверталися за допомогою.

Будь-який школяр несподівано для себе може опинитись у ситуації, коли його ображають, висміюють або бойкотують. Або ж навпаки, може сам приєднатися до тих, хто знущається над іншою дитиною.

Відповідно до ст. 173-4 КУпАП булінг – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Булінг може проявлятися у різних формах:

  • фізичне насильство (завдання ударів, штовхання, підніжки та ін.);
  • економічне насильство (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо);
  • психологічне насильство (обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса або національність, виключення інших із груп чи розповсюдження пліток або чуток);
  • сексуальне насильство (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, фотографування та відео зйомки у переодягальнях, сексуальні погрози та жарти);
  • кібербулінг (образливі повідомлення з погрозами, відредаговані фотографії, блокування акаунтів, шантаж в мережі, висміювання в закритих групах в соціальних мережах).

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)", яким вдалося закріпити поняття булінгу та відповідальність за його вчинення. В Законі йдеться, що булінг може вчинятися не лише учнями стосовно інших учнів, а також учнями стосовно учителя або вчителем щодо учня. Серед його ознак: повторюваність (адже одноразовий прояв неприязні не буде вважатися цькуванням); наявність сторін "агресор-потерпілий-свідок" у діянні; наслідки для постраждалого у вигляді фізичної або психологічної шкоди.

Отже, булінг відтепер карається штрафом штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин. Якщо булінг вчинено повторно протягом року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин. Тобто, якщо вам вже виповнилося 16 років та ви вчините булінг – то до вас може бути застосована ця відповідальність.

Якщо булінг вчинить неповнолітній до 16 років, відповідатимуть батьки. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу або громадських робіт.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування) для керівників шкіл. Якщо керівник не повідомить поліцію про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 грн або виправних роботі до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Причинами частих проявів агресії та цькування інших дітей можуть бути бажання звернути на себе увагу, мати авторитет серед однолітків; потерпання від насильства у власній сім’ї; психологічна схильність до агресії, нездатність контролювати свій гнів; в окремих випадках – самозахист, побоювання стати жертвою булінгу з боку інших.

Якщо Ваша дитина постраждала від булінгу – зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію – до завуча або директора школи.

Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво закладу освіти несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему – звертайтеся із заявою до поліції.

За психологічно допомогою можна звернутися на Національну дитячу “гарячу лінію” для дітей і батьків з питань захисту їхніх прав за номером 116 111 (для дзвінків з мобільного).