Ви помічали, що чим більше яскраве очікування, тим гірший результат?
Ми ніколи не можемо отримати бажане в повному об'ємі. Наша уява, створюючи ідеальний сценарій, завчасно програмує нас на програш. Тому що в нашій реальності нічого ідеального не існує. Це самообман. Злий жарт з нами грає телебачення, де у фільмах, рекламних роликах показане ідеальне життя, з ідеальними людьми. Також соцмережі "підкидають" чимало ідеальності, якої не існує. І звісно, що споживаючи ідеальний контент, ми хочемо жити так само, але нічого не виходить. Значна частина життя йде на створення ідеальної сім'ї, блискучої кар'єри, слухняних, опрятних, "прилизаних" дітей, ідеальної зовнішності, "супермена" чоловіка, супер житла. Нещодавно почула такий вислів як "інстаграмне" помешкання, це щоб робити модний контент вдома (це треш для психолога, чути такі вислови).
У підлітковому, юному віці ми очікували прекрасного, щасливого майбутнього, мріяли, надіялись, але життя сповнене несподіванок, неправильних / правильних виборів, буденної рутини не є ідеальним, бажаним. Дожив до зрілого віку ми розуміємо, що казка не трапилась, і швидше за все, вже не трапиться. І вуаля, криза середнього віку, від незадоволення власним життям, партнером, собою, дітьми, житлом ("я хотіла не так")...
Важливо зрозуміти, що у нашому, реальному світі, не існує нічого ІДЕАЛЬНОГО. Так, потрібно планувати, ставити цілі, йти до них, але не орієнтуватися на ідеальність. Робити у своєму ритмі, темпі, враховуючи свої психологічні, фізичні, емоційні можливості. Розвивати самоцінність, впевненість у собі, своїх силах. Радіти маленьким результатам. Хвалити себе за дії. Не орієнтуватись на вигадані кимось ідеальні образи. Звертатись до спеціалістів (психологів, психотерапевтів) за допомогою та підтримкою.
