Простими словами, тригер - це якір, який викликає спогади і повертає нас до таких подій з минулого, які сильно на нас вплинули. Тригером може стати будь-який подразник - запах, звуки музики, смак, і т.д. Ці подразники можуть повертати нас у події давно минулих днів. Занурення в ретроспективні (минулі) події може бути приємним, викликаючи приємні спогади, а може бути болючим, викликати напади паніки або сильний стрес. Про свої болючі тригери та їх наслідки мені часто розповідають на сеансах психотерапії.
У нашому житті є багато приємних спогадів, які, зігріваючи душу, відновлюють внутрішні ресурси, вселяють оптимізм. Саме у такі моменти піднімається настрій і хочеться стверджувати: ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ.
Для мене одним із таких приємних тригерів є звичайні фініки.
Кожного разу, купуючи фініки, я згадую свою першу вчительку, повертаюсь спогадами у той далекий другий клас часів "совдепу", коли екзотичні фрукти були недосяжні для пересічного населення.
Марію Прокопівну хтось пригостив фініками. Кілька (штук 6-7) дивних висушених плодів лежали на її вчительському столі. Ми з цікавістю та мовчазним питанням "Що це?", поглядали на вчительський стіл.
Марія Прокопівна, витримавши паузу, спитала: Діти, а ви коштували фініки?
Звісно, НІ ! Ми,навіть, на той час і гадки не мали, що це за плоди!
Розповівши нам про фініки, де вони ростуть і як потрапляють у наші магазини, вчителька вирішила нас пригостити цими дивними плодами. Марія Прокопівна повільно проходячи поміж партами, розділяючи плоди на маленькі шматочки, так щоб всім вистачило, пригощала нас... Цей шматочок солодкого фініка залишився одним із приємних спогадів з мого шкільного життя та про першу вчительку Марію Прокопівну Киценьку.
Думаю, що у кожного з вас є приємні тригери, які мотивують до позитивного ставлення до життя.
