Хотів бути упевненим, що сусід заплатить за пошкоджені двері, та суд відмовився накладати арешт на рахунки: які мотиви рішення.
Хмельницький апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу кам’янчанина на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду, якою йому відмовили у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Звертаючись до місцевого суду, він просив накласти арешт на майно та депозитні рахунки сусіда. Пояснив, що позивається до нього щодо стягнення моральної й матеріальної шкоди за пошкоджені вхідні двері у квартирі. Він порубав їх сокирою через нібито тривалий шум від будівельних інструментів з помешкання.
Сусіда засудили за дрібне хуліганство до 15 діб арешту. Тепер власник квартири хоче стягнути з нього ще 11 456 грн матеріальної та 10 000 грн моральної шкоди. Утім, сумнівається, що той виконає судове рішення, бо ніде не працює, тому просив суд арештувати його рахунки – й забезпечити позов.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї заяви. Обґрунтував тим, що заявник не вказав, на яке саме майно відповідача слід накласти арешт, які рахунки й в яких банках той має.
Позивач подав апеляційну скаргу на судове рішення, просив його скасувати та забезпечити позов. Пояснив, що через банківську таємницю не може надати повну інформацію щодо рахунків сусіда, проте знає, послугами яких банків він користувався.
Колегія суддів апеляційного суду зауважила, що апелянт не лише не зазначив, яке майно й рахунки слід арештувати, лише припустивши, у яких банках сусід може мати депозит, але й не надав доказів щодо необхідності вживати такі заходи забезпечення позову.