24 листопада під головуванням заступника голови Хмельницької обласної державної адміністрації Володимира Білика проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при облдержадміністрації. Основну увагу члени комісії зосередили на обговоренні першочергових заходів, які мають бути вжиті з метою профілактики на території Хмельницької області такої небезпечної хвороби як сказ.
Олександр Садов’юк, перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області, проаналізував епізоотичну ситуацію щодо сказу на Хмельниччині. За його словами, протягом останніх років епізоотична ситуація зі сказу у Хмельницькій області залишається стаціонарно неблагополучною. Природні вогнища існують практично на всій її території, а захворювання на сказ реєструється серед диких, домашніх та сільськогосподарських тварин. Основними причинами такого становища є перевищення популяції червоної лисиці; необізнаність та халатність власників домашніх тварин, які не бажають вакцинувати тварин проти сказу, чи відмовляються від їх надійної фіксації при проведенні щеплень; відсутність чи неналежне виконання своїх функцій бригадами з відлову безпритульних тварин. Основним джерелом сказу є дикі та безпритульні тварини, і як свідчать результати епізоотичних розслідувань, переважно це червона лисиця. Слід зазначити, що популяція червоної лисиці в дикій фауні на території області в останні роки значно збільшилася і наразі перевищує рекомендовану – 0,5-1 особина на 1000 га угідь, в окремих регіонах – в декілька разів, інформує пресслужба ГУ Держпродспоживслужби у Хмельницькій області.
Як доповів заступник начальника відділу лісового та мисливського господарства – головний мисливствознавець Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства – Віталій Красов, на початок року середня щільність популяції червоної лисиці на 1000 га угідь становила 1,3 голови. За відповідними розрахунками перед початком мисливського сезону ця кількість склала близько 4900 голів – 3,3 голови на 1000 га. Найбільший розрахунковий показник середньої щільності наразі встановлено на території колишніх Кам’янець-Подільського та Чемеровецького районів – 7,2 та 6,8 голів/1000 га.
За словами посадовця, заходи щодо підтримання чисельності популяції лисиць на рекомендованому рівні лісомисливськими господарствами області здійснюються відповідно до вимог, проте на території зазначених вище районів це завдання ускладнюється тим, що вони віднесені до НПП "Подільські Товтри", де ведення мисливського господарства та полювання заборонені, і регулювання чисельності лисиці можливе лише за спеціальними дозволами. Ще одним важливим напрямом роботи мають бути заходи із регулювання чисельності бродячих тварин.
Більш детально на питанні видачі дозволу на регулювання чисельності хижих і шкідливих тварин у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду зупинилася директорка Департаменту природних ресурсів та екології облдержадміністрації Ганна Богданович. Повідомила, що Департамент готовий надавати зазначені дозволи у необхідній кількості, проте, в першу чергу наголосила на важливості чіткого розуміння ситуації та оцінки потреби у їх видачі для регулювання епізоотичної ситуації на зазначених територіях.
Під час засідання Володимир Білик звернув увагу учасників на питання, які потребують першочергового розгляду. За його словами, необхідно проаналізувати ефективність проведеної пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин та напрацювати заходи, що забезпечать регулювання чисельності лисиці червоної в межах господарських зон територій національних природних парків та мисливських угідь в зв’язку з перевищенням щільності її популяції.
За результатами обговорення члени комісії ухвалили відповідне рішення, яким встановлено низку завдань для органів місцевого самоврядування, Головного управління Держпродспоживслужби, Хмельницького ОУЛМГ, адміністрації НПП "Подільські Товтри", НПП "Мале Полісся" тощо.