Спецтема від "3849.com.ua" - "Знайомі незнайомці". Журналісти сайту будуть знайомити читачів із кам'янчанами, які заслуговують уваги своїми вчинками, талантами, діяльністю.
Існує думка, що навчання та виховання дітей – це лише нудна теорія, конспекти та домашні завдання до третьої ночі, знервовані діти та втомлені батьки, а інколи й сусіди. Проте є місце, де цю тенденцію успішно змінюють. "Простір розвитку "StarHouse" уже не один рік відкриває свої двері дітям, котрі хочуть пізнавати світ і вчитись чомусь новому. Світлана Онищук, керівник "Простору розвитку "StarHouse", сьогодні є центром нашою уваги. Адже саме вона розвіює кліше "про нудне навчання" і відкриває дітям місце, де вони можуть навчатись, розвиватись та втілювати свої мрії в життя.
Світлана Онищук – практикуючий психолог, гештальт- та арт-терапевт. Являється сертифікованим спеціалістом у сфері практичної психології. У своїй роботі використовує гештальт-терапевтичний підхід та арт-терапію. У 2018 році відкрила "Простір розвитку "StarHouse". Головний вектор діяльності Світлани – навчання, виховання та розвиток дітей різного віку. А також робота з батьками, які мріють виховати успішних та щасливих дітей.
- Як виникла ідея створити простір розвитку для дітей? Що Вас або хто Вас на це надихнув?
- Ідея створення "Простору розвитку "StarHouse" виникала з маленької мрії та бажання зрозуміти своїх дітей. Коли мій син був підлітком, ми як і мільйони батьків в усьому світі зіткнулися з тим, що нам з чоловіком було важко зрозуміти, що йому насправді потрібно в тій чи іншій ситуації, як зробити так, щоб він частіше посміхався і проводив час у реальному світі, а не перед монітором свого комп’ютера. Ми втрачали зв’язок із нашою ж дитиною. В ті поодинокі моменти, коли син згоджувався з нами поспілкуватись, він ставив мені питання, на які я довго шукала або взагалі не могла знайти відповіді. Це пригнічувало. Тому, коли син вкотре поставив мені питання, на яке я не змогла відповісти. А саме він запитав мене: "В чому сенс життя?". Я зробила перше, що спало на думку – залізла в Інтернет. Коли в пошуковій системі я ввела своє запитання, на одній зі сторінок натрапила на лекцію Шалви Амонашвілі про зміст життя, гуманну педагогіку, методи виховання підлітків та про те, як знайти до них підхід. Після цієї лекції я зрозуміла як говорити зі своєю дитиною, як йому допомогти і що йому насправді потрібно. А ще знайшла напрямок в якому я б хотіла навчатись, розвиватись, працювати. Я вступила у ВНЗ на психолога. У Києві відвідувала педагогічні читання, де спікером була саме та людина, яка допомогла мені знайти вектор моєї подальшої діяльності – Шалва Амонашвілі. Тоді я остаточно впевнилась, що гуманна педагогіка – "це моє" і я хочу пов’язати життя саме з нею. Далі були навчання у Грузії, робота з дітками з усього світу у таборі, де проходило навчання та мрія відкрити щось подібне у рідному місті.
Тому, можна сказати, що "StarHouse" з’явився завдяки моєму синові, котрий був "незручним підлітком" і Шалві Амонашвілі, котрий навчив, як з цим підлітком спілкуватись і надихнув на нові звершення.
- Що Вас надихнуло на створення "Простору" ми дізнались. А з чого розпочалась безпосередньо робота над його відкриттям?
- Повернувшись додому, і повагавшись пів року, я все ж зібрала дітей своїх працівників, знайомих, зняла невеличке приміщення і ми разом з Сергієм Боднаром відкрили гурток малювання, де навчання проводилось без примусу і натиску з використанням принципів гуманної педагогіки й чітким розумінням, що все це ми робимо не для оцінок і не для результату, а для дитини, для того, щоб вона відкрилась і знайшла в собі бажання творити. Далі ми започаткували Бізнес-школу, куди почали приходити й підлітки. На цьому етапі мені дуже допомагала Наталка Онищук, котра взяла частину роботи з підлітками на себе. З часом гуртків ставало все більше. Кількість діток росла. І ми вирішили переїжджати. Шукаючи приміщення, звернули увагу на Нову будову, і поспілкувавшись з керівниками, отримавши підтримку і прийнятні для нас умови – ми переїхали. Ось так "StarHouse" знайшов свій дім. Згодом ми познайомились з Ольгою Криловою, Віктором Ніколишеним, Галиною Коротенко і розпочали роботу над літнім табором та іншими гуртками.