Аналітики VoxCheck проаналізували, чому зробити газ дешевим для всіх не вийде, як нараховується субсидія та чому це кращий вихід, ніж зменшувати тарифи.
Опалення - це, напевно, одне з найболючіших питань для українців. Тарифи на газ і тепло, які звично були низькими, останніми роками почали стрімко рости. Втім навіть це зростання не гарантує якісних послуг на місцях і в квартирах може залишатися холодно. А поряд з тими, хто дійсно потребує субсидій, є й ті, хто через надмірне опалення відкривають вікна, спалюючи державні гроші на опалення вулиці.
Чимало переважно опозиційних політиків не втрачає нагоди і часто критикує владу за стан комунальної галузі в Україні. Мовляв, кошти на субсидії скорочують, а їх взагалі-то отримують мільйони українців. При цьому ціни на газ і тепло весь час піднімають, хоча газ можна було б продавати по собівартості.
Таке "сезонне загострення" у риториці політиків виникає щоосені. У рамках проекту "Відсоток правди" VoxCheck та Українське радіо з’ясували, як же працюють субсидії, які правила їх отримання і що відбувається з тарифами на тепло і газ. Ми також спростували найбільш поширені міфи про субсидії і тарифи і підібрали джерела достовірної інформації на цю тему.
Що в Україні відбувається з тарифами на тепло і газ?
Опалювальний сезон має розпочинатись 15 жовтня, однак місцеві ради можуть самостійно вирішувати, коли починати постачання тепла.
Тарифи на послуги централізованого опалення встановлює Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг (НКРЕКП). Для кожного теплокомуненерго тарифи різні. Тариф на тепло також відрізняється залежно від того, лічильник встановлено на окрему квартиру чи на весь будинок. Для таких споживачів тариф розраховується за використані гігакалорії (грн/Гкал).
Якщо ж лічильника немає ані на квартирі, ані на будинку, споживачі платять за гігакалорії у розрахунку на кількість квадратних метрів.
В середньому за останні 5 років тарифи на тепло для тих, у кого є лічильник, зросли майже у 6 разів - але темпами були різними для різних комуненерго. Якщо ж лічильника не було, то ціни зростали від 1,6 до 6,2 разів.
З тарифами на газ ситуація інша. Ціни на газ встановлює уряд, а не президент, Нафтогаз чи НКРЕКП.
Тариф формується таким чином. Є закупівельна ціна газу у НАК "Нафтогаз". До неї додаються витрати на транспортування газу магістральним трубопроводом (тобто, по території України), націнка за розподіл газу (із загального газопроводу на окрему домівку), націнка постачальника газу (за поставку газу до вашої квартири чи будинку) і ПДВ.
До 2015 року тарифи на газ були досить низькими і навіть не додтягували до ринкових. Наприклад, у 2014 році ціна на газ була 0,73-4 грн/куб.м залежно від наявності лічильника та обсягів споживання.
У результаті занижених цін на газ, неточних норм споживання, а також через відсутність чіткого обліку газу, НАК "Нафтогаз" була збитковою: її дефіцит сягав 6% ВВП, або ж більше $2 млрд. І покривали цей дефіцит з державного бюджету.
Тому у 2015 році уряд збільшив тариф на газ до 7,188 грн за куб. м. Для споживачів з індивідуальним опаленням на період опалювального сезону тариф був 3,6 грн за перші 200 куб. м за місяць і 7,188 грн за наступні "куби".
У травні 2016 року тариф на газ дещо знизився - до 6,879 грн, а з квітня 2017 року знову зріс - до 6,958 грн. У листопаді 2018 року уряд ухвалив рішення підвищити тариф на газ до 8,55 грн за куб. м.
У квітні цього року уряд почав зменшувати ціни на газ. На прохання Нафтогазу уряд змінив спосіб, як розраховується ціна на газ і тепер НАК може знижувати ціну на блакитне паливо, щойно та зменшиться на світових ринках. То ж і тариф на газ тепер встановлюється не однаковий на всю Україну, а різний у кожній області.
Тарифи на комунальні послуги досить високі для деяких українців. Тому держава створила своєрідний механізм соціального захисту населення - систему субсидій.
Хто може отримати субсидію на оплату комунальних послуг, а хто ні?
Держава відшкодовує витрати на оплату користування житлом та комунальних послуг (тепло-, газо-, водопостачання, водовідведення, електроенергії, вивезення побутового сміття та рідких нечистот). Крім того, один раз на рік, для сімей, які використовують для опалення тверде паливо, а для приготування їжі скраплений газ, надається грошова субсидія на їх купівлю.
Постановою КМУ №409 від 06.08.2014 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування" прийняті єдині для всієї України норми житла та споживання комунальних послуг, на які може бути призначена субсидія. Вищевказані стандарти періодично оновлюються новими постановами КМУ в галузі субсидування.
Право отримувати житлові субсидії мають сім'ї, у яких плата за житлово-комунальні послуги більше визначеного для них обов’язкового платежу.
Наразі обов’язковий відсоток платежу розраховується індивідуально для кожної сім’ї за встановленою формулою і залежить виключно від доходів сім’ї.
Спочатку обчислюється середньомісячний сукупний дохід сім’ї. Далі ця сума ділиться на кількість членів домогосподарства - так визначається середньомісячний дохід на одну особу. Розмір цього доходу ділиться на розмір прожиткового мінімуму (з липня 2019 року – 1936 грн). Отриманий результат ділиться на 2, а потім множиться на 15%.
Ось так визначається відсоток від середньомісячного сукупного доходу.
Після цього розраховується розмір обов’язкового платежу: обов’язковий відсоток платежу множиться на середньомісячний сукупний дохід домогосподарства.
Розмір субсидії - це різниця вартістю комуналки в межах соціальних нормативів та обсягом обов’язкового платежу.
Субсидія не призначається, якщо:
- сім’я живе у квартирі площею понад 120 кв. м або будинку площею понад 200 кв. м;
- хтось із зареєстрованих у квартирі (будинку) протягом останніх 12 місяців здійснив одноразову покупку або оплатив одноразову послугу на суму понад 50 тис. грн (за виключенням витрат на ЖКГ і медичні послуги);
- будь-хто з родини має авто з дати випуску якого минуло менше 5 років (за винятком автівок, одержаних від соціальних органів);
- члени родини працездатного віку не працюють, не навчаються і не перебувають на обліку в Центрі зайнятості як безробітні. Таким громадянам органи управління праці та соціального захисту населення (УПтаСЗН) автоматично зараховують в дохід три прожиткові мінімуми, що істотно знижує ймовірність нарахування субсидії. Однак сплативши ЄСВ за три місяці все ж можна звернутись за субсидією;
- є заборгованість за комунальні послуги за понад 2 місяці на суму більше 20 неоподатковуваних мінімумів (20*17 = 340 грн).
У деяких з цих випадків субсидія все ж може бути призначена - це вирішує комісія, виходячи із ситуації і конкретних обставин кожної родини.
Як нараховується субсидія і куди звернутись, щоб отримати її?
Субсидія на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується на неопалювальний сезон (з 1 травня по 30 вересня) та опалювальний сезон (з 1 жовтня по 30 квітня).
Для домогосподарств з індивідуальним опаленням субсидія розраховується на опалювальний сезон з 16 жовтня по 15 квітня включно.
Щоб отримати субсидію, особа, яка зареєстрована у квартирі (будинку), має звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Також важливо регулярно повідомляти управління соцпраці про зміни:
- складу зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, їх соціального статусу;
- постачальника комунальної послуги і складу комунальних послуг (наприклад, повідомити, що ви відмовились від постачання гарячої води чи газу);
- здійснення одноразової покупки на понад 50 тис. грн.
Віднедавна субсидію можна отримати не тільки "знижкою" на комуналку, а й живими грошима - це монетизація субсидії. Монетизація субсидій, яку розпочав уряд, має стимулювати споживачів ощадливіше витрачати ресурси. А гроші, отримані за невикористані куби, інвестувати в енергоефективність будинку.
То може простіше було б не піднімати ціни на газ?
Ні, не піднімати ціни на газ не простіше. Якщо зробити газ дешевим для всіх, як це було до 2015 року, то різницю у його вартості все одно доведеться доплатити нам з вами - тільки не тарифом, а податками до бюджету. То ж нинішня система субсидій дозволяє “доплачувати” тільки за тих, хто дійсно не може платити за комуналку.
Та й через відсутність ринку газу для населення та необхідність імпортувати газ (газу власного видобутку Україні недостатньо для забезпечення потреб населення та бюджетних організацій) уряд України зобов’язався вирівнювати тарифи для населення відповідно до зміни імпортного паритету (ціна на німецькому хабі в попередній період+доставка).
Це також дозволить уникнути спекуляцій з перепродажем газу, посприяє збільшенню видобутку вітчизняними компаніями, а також створенню ринку газу для населення. Імпортний паритет є також обіцянкою уряду МВФ, яка прописана у меморандумі 2017 року.
Як політики маніпулюють про субсидії і тарифи на газ і тепло?
1) Мільйони українських сімей отримують субсидії Михайло Добкін, (24:59-25:08) 22/02/2018 Маніпуляція