Один день з життя Кам’янець-Подільського дільничного

Дільничні офіцери поліції, як ніхто інший з числа працівників цієї сфери заслуговують на увагу, адже саме вони мають найбільше функціональних обов’язків і саме від них залежить криміногенна ситуація в межах відділку.

Більше 17 років капітан поліції Андрій Миколайович Чернецький віддав службі в органах. Разом із ще двома дільничними забезпечує порядок на мікрорайоні Жовтневому (10 дільничний пункт, 20 вулиць).

Щоб не бути голослівними, ми провели день з дільничним офіцером поліції Андрієм Миколайовичем.

Коли ви визначилися з тим, що хочете стати поліцейським?

Бажання стати поліцейським я не виявляв взагалі. І зовсім несвідомо обрав цю професію. Перед закінченням військової служби один з моїх друзів каже: «Давайте підемо працювати в міліцію!», - я і ще один хлопець погодилися. Проте тоді я ще погано розумів, що то таке, і коли старший військовий запитав в який підрозділ я хочу йти, то я навіть не знав, що є ще й різні підрозділи. Міліція, то й міліція. І з нас трьох, тільки я працюю в органах, бо інших «скосили» ще під час медичного огляду.

Як розпочинається ваш робочий день?

Кожного дня о 8:30 нарада в приміщенні міськвідділу поліції. Приходжу з планом на день, який складаю самостійно, і який завіряє старший керівник. Але не обходиться без непланових задач: супроводження психічнохворого, заходи з охорони правопорядку в місті, як от під час святкування Дня міста.

З якими правопорушеннями зіштовхуєтесь найчастіше?

Здебільшого, це сімейні конфлікти (насилля в сім’ї). Ця проблема з’являється через іншу – алкоголь. Тому на нашій дільниці 2 найчастіші проблеми – насилля в сім’ї (в більшості випадків) через розпиття алкоголю. Маємо невелике розвантаження, бо на виклики одразу ж виїжджають патрульні, а наша робота починається там, де закінчується їхня.

Скільки працівників на вашій дільниці?

До реформи міліції в поліцію нас було восьмеро, а зараз троє. Хоч роботи менше не стало. Але за роки роботи на 10-ій дільниці працюємо, і головне, вирішуємо питання навіть в телефонному режимі.

За майже 10 років служби на даній дільниці, що ви можете сказати про ситуацію на ній: зменшилася кількість правопорушників чи ні?

Однозначно, так! Роботу дільничного я розпочинав саме на цій дільниці і скажу, що багато правопорушників стали добропорядними громадянами, але, наприклад, наркомани – до них залишається тільки регулярно навідуватися і проводити профілактичні бесіди з ними і їхнім оточенням.

З 1 по 30 квітня в Хмельницькій області тривав місячник добровільної здачі зброї. На вашій дільниці зброю здавали?

Здавали, але не дуже активно. Тому доводиться часто довідуватися до зареєстрованих власників зброї для перевірки правил зберігання: 1 сейф – 1 зброя.

З Андрієм Миколайовичем ми відправилися перевіряти 3-х власників зброї. Перший, як повідомила його мати, у відрядженні, другий, його син, не вдома. А третій не виявив бажання допомогти дільничному, щоб той не навідувався до нього так часто, хоча подвір’я зачиненим не було.

-Нічого, зайду після роботи, тоді всі повинні бути вдома, - каже дільничний.

По дорозі Андрій Миколайович поспілкувався з сім’єю колишнього наркозалежного, поцікавився чи все гаразд і чи не потрібна допомога.

Також побесідував з громадянкою, яка вже скаржилась на шумні гуляння сусідів. Дільничний завірився, що все в порядку, і що сусіди громадянці більше не заважають.

Жартома Андрій Миколайович називає себе шерифом, так його називають і жителі мікрорайону Жовтневого, бо він справді стоїть на сторожі порядку та спокою населення, як і будь який інший працівник правоохоронних органів.

З початком реформи міліції в поліцію число патрульних збільшується, а дільничних зменшується. Для когось дільничний друг, для когось – ворог. Своїм спілкуванням з громадянами поліцейський хоче викликати довіру і залучитися підтримкою населення. Все для того, щоб кам’янчани зрозуміли, що боятися поліції не варто, що вона поруч і завжди прийде на допомогу.