Дорогі мої друзі, хмельничани, знайомі і не знайомі, всі, хто має дітей і серце!
Я, Кедик Валентин, батько семирічного, енергійного хлопчика. B школі, бігаючи і граючи, на перерві, мій син випадково впав і одержав травму голови.
Отримавши дзвінок із навчального закладу, ми з дружиною, відразу відвезли сина на обстеження в травматологічний пункт нашого міста, а саме до Хмельницької Міської Дитячої Лікарні.
Після огляду чергового лікаря, нас відправили для проходження МРТ. По підтвердженню діагнозу – струс головного мозку, мого сина з дружиною залишили в лікарні (для проходження потрібних процедур, лікування) y відділенні № 4, палаті № 9 міської травматології. Через деякий час (ближче вечора) завдяки допомоги лікарів головний біль у дитини майже закінчився.
Але найстрашніше для мого сина і дружини було попереду…
Над ліжком у палаті, де відпочивав мій син, є звичайна, на перший погляд, настінна лампа, яку виснаженні та змучені мами включили дітям, як нічний світильник. Саме в ту, першу ніч в лікарні, мій син довго не міг заснути. Він довгий час дивився на світильник над своєю головою, поки не заснув.
О 5 годині ранку дитина прокинулась і, не відкриваючи очі, почала відчайдушно плакати та кричати від болю.
Шокована дружина покликала на допомогу і тоді стало зрозуміло, що сталась біда. Лампа, що була над головою дитини, виявляється, - кварцова лампа з ультрафіолетовим випромінюванням, яка опалила дитині очі….
Він плакав і кричав несамовитим криком, а дружина сходила з розуму від шоку і безпорадності.
Обезболюючі ліки лише на деякий час затримували біль. Черговий лікар, не відходячи від сина, робив все, що міг, а також безперервно та безрезультатно намагався знайти лікаря-окуліста, який мав би визначити ступінь враження і порядок надання допомоги.
Проблема виявилась в тім, що в місті Хмельницькому, в обласному центрі, з кількасот тисячним населенням, чергового окуліста просто не існує. Дитина страждала від несамовитого болю з 5 до 10 години ранку, 5 ГОДИН, поки о 10.00 не з’явився окуліст…
Завідуючий відділенням роблячи обхід пацієнтів, спокійно, дивлячись моїй дружині в очі, звинуватив її в тому, що вона мала б знати що літера «К» на одному із перемикачів, вказує на то - : “Що це кварцова лампа з ультрафіолетовим, небезпечним випромінюванням, яку не можна вмикати”, повернувся та пішов….
Через злочину недбалість керівника відділення, через його приступну бездіяльність по відношенню до елементарної безпеки дітей, моя травмована хвора дитина зазнала додаткових нестерпних, адських страждань. Все що цей негідник зробив, він написав літеру «К», щоб хворі діти і їх виснажені батьки могли лише припускати, що це на справді є (фото вимикача).
Злочинна бездіяльність керівництва лікарні, не забезпечила навіть телефонного доступу до лікаря окуліста, а залишила мою дитину страждати з обпеченими очима 5 годин.
Поряд, в сусідній палаті, під кварцовою лампою також лежала малесенька дівчинка із Шепетівки, зі своєю бабусею, після страшної біди. Ця дитина ходила півтори доби з замотаною ручкою, з голкою у вені, чекаючи спецавтомобіль, який мав би доставити її всього за кілометр на обстеження МРТ.
Чому він у Вас один, нелюди? Скільки ще жахіть, страждань і мук будуть терпіти діти та батьки від їхньої злочинної, нелюдської недбалості?
Подивіться, що зробила ця вся СВОЛОТА при владі і посадах за 27 років для наших дітей:
- вони не замінили совдеповські ліжка, а зробили з них для мамочок і дітей НАРИ, постеливши під низ дошки (фото ліжок);
- вони не знайшли чим застелити дітям підлогу, вони її просто заклеїли клейкою стрічкою ( фото підлоги);
- вони не мають бюджету на нову сантехніку, просто залили старенький унітаз бетоном щоб він не впав (фото сантехніки );
їм немає діла до безпеки та умов наших дітей, вони займаються “серйознішими” питаннями ( фото вимикачів так кварцвої лампи);
Вони в сотні раз гірше Майданівського Беркута, бо вони своєю бездіяльністю та бездушністю, калічать вже травмованих дітей.
Цьому злочинству в дитячих лікарнях, негайно має бути кінець!