Дмитро Яблоновський, старший економіст Центру економічної стратегії.
Минулого тижня Держстат оприлюднив показник річної інфляції за 2017 рік. Він виявився вищим за всі прогнози. Наприклад, Нацбанк закладав зростання цін на рівні 8 (+/-2%). Інфляція за останні 12 місяців навіть перевищила показник 2016 року, який склав 12,4%. У чому дійсна причина зростання цін?
Як висока температура лише симптом хвороби, так й висока інфляція – лише симптом нездорової економіки. Температуру збили із максимальних 43,3% у 2015, але економіку не вилікували.
Результат – поки економіки країн, що розвиваються, наздоганяють лідерів, зростаючи на 4,6%, розвинуті економіки намагаються тримати темп 2,2%, Україна відстає, закінчуючи рік із зростанням трохи більшим за 2%.
Що є причинами, які викликають такий симптом як інфляція та як вона пов’язана з економічним зростанням?
Інфляція – похідна від змін попиту та пропозиції на ринках. З боку попиту зростання цін залежатиме від того, скільки грошей люди готові витратити на товари та послуги. З боку пропозиції – наскільки готові компанії збільшувати виробництво у відповідь на зростання попиту та як швидко зростатимуть витрати виробників, які вони змушені закладати у ціни для споживачів.
У 2017 відбулося декілька подій, які призвели до зростання попиту.
- Це стимулювання державою зростання доходів через підвищення мінімальної зарплатні до 3200 грн.
- Осучаснення пенсій (після осучаснення середній розмір пенсії для 10,2 млн пенсіонерів зріс на 561,17 грн) та зростання зарплат внаслідок дефіциту робочої сили. Останнє грало також й з боку пропозиції, примушуючи виробників закладати вищі витрати праці у продукцію.
- Додало до інфляції пропозиції й те, що регулятор НКРЕКП, який мав би бути неупередженим арбітром, виявляв більшу прихильність до олігархічних монополій, ніж до бізнесу, який споживає їх послуги.
Стимулювання зростання добробуту громадян – правильна мета, але для того, щоб економіка відповіла не інфляцією, а змогла перетравити збільшення споживчого попиту у енергію для зростання, потрібно збільшення її ефективності: нові виробничі потужності, в умовах дефіциту робочої сили – збільшення її продуктивності, для стримування інфляції витрат – демонополізація економіки. Основні ліки – інвестиції та конкуренція. Діючі речовини цих ліків – приватизація, відкриття ринку землі, дерегуляція та спрощення умов ведення бізнесу, боротьба із корупцією.
Саме інвестиції призводять до розширення пропозиції та, як наслідок, економічного зростання замість зростання цін. Прямі іноземні інвестиції за 9 місяців 2017-го склали $1,2 млрд – це менше, ніж за такий самий період 2016-го й навіть 2015-го року. Конкуренція також стримує інфляцію, оскільки стимулює виробників до ефективності – запропонувати свій товар або послугу за найнижчу ціну.
Отже що робити?
Детальну процедуру лікування було прописано у меморандумі МВФ, який Україна на словах погодилася виконувати, але насправді знову почала шукати чарівні способи швидкого одужання від ворожок на податкових пільгах, знахарів індустріальних парків, цілителів "купуй українське" (законопроект №7206, який передбачає цінову дискрименацію іноземних виробників при держзакупівлях).
Вчені довели, ефект плацебо існує, але полегшуючи симптоми, він не здатний вилікувати від інфекції або вірусу. Тож вірус корупції та інфекція монополізації за дотримання порад знахарів-популістів лише набудуть більшого розповсюдження та призведуть до погіршення стану хворого.
Тому, якщо ми прагнемо одужання економіки, потрібно відмовитись від послуг ворожок та цілителів та повернутись до більш тривалої, але перевіреної часом терапії інвестиціями та розвитком конкуренції. Тоді, нарешті, ми зможемо отримати реальне суттєве підвищення добробуту громадян України замість чергового витку інфляції.