На наступний день після Великодньої неділі українці святкують Обливаний (поливаний, водяний або волочильний) понеділок. Традиція обливання водою прийшла до наших днів ще з язичницьких часів. Наші предки вірили, що вода в цей день має особливі властивості, проганяє погану енергію.
Зі сходом сонця дівчата йшли до криниць і річок, вмивалися водою, щоб бути вродливими і здоровими.
На вулиці на дівчат чатували неодружені парубки і обливали їх водою. Такі дії вважати знаком симпатії до молодої дівчини. А ті навзаєм дарували хлопцям писанки.
За стародавніми повір’ями, облита дівчина точно вийде заміж за коханого. А прийти додому в такий день сухою, вважалося соромно.
З давніх часів до нас дійшло прислів`я:«Ще прийде до дівок поливаний понеділок».
Найяскравіші заходи у наші дні на Обливаний понеділок проходять у великих містах України. Зокрема, у Львові й Вінниці вже традиційно облаштовують водяні містечка. Та ці заходи втратили давнє сакральне значення і несуть уже розважальний характер.
Також на другий день після Великодньої неділі прийнято ходити в гості до рідних, родичів, сусідів на гостину, вітати зі святами і обмінюватися писанками та крашанками.
