Знайомство зі світовим кіно. Драма: "До побачення, діти". Луі Маль. Франція, Германія, Італія. 1987. 104 хв.
Рецензія:
Стрічка-автобіографія Луі Маля розповідає історію про внутрішнє життя католицького коледжу для хлопчиків у Франції за часів Другої Світової війни.
Директор закладу переховує декілька єврейських дітей, що закладено в основу драматичного сюжету стрічки.
Герой фільму - дванадцятирічний француз, Жульєн, з болем розлуки їде у церковну школу, очікуючи одноманітності та нудьгування. Успішний, злегка зарозумілий маленький споглядач сконцентровує свою увагу на новачку, який здається йому дивакуватим та гідним його аналітичного розуму хлопчиком.
Новоприбувший, Жан Боне - антагоніст Жульєна , жвавий та творчий, відкритий і доступний, володіє живим розумом та високим потенціалом.
Основну сюжетну лінію утворює несподіване сближення хлопців, віддана дружба, яка дарує кожному з них важливе та втрачене. Одному - підтримку, іншому - посил для боротьби із комплексами.
Розкриваючи єврейське походження Жана Боне, Маль звертається до проблем віротерпимості та антисемізму, сіючи сумніви в думках своїх героїв - поступати за покликом серця чи за правилами віросповідання.
Гестапо переслідувало євреїв і нажаль, для цих обох дітей - це трагічна історія.
Трагічна історія зустрічі та розлуки. Не матері та сина або пари закоханих, а двох хлопчаків, котрі зігріли одине одного теплом свого серця, зв'язок котрих, не встигши виникнути - розривається жорстокою махіною безжалісної війни.
Гуманістичні думки Маля потіком гіркого усвідомлення застигають на заповнених сльзами очах його акторів, герої яких прощаються один з одним, з дитинством та минулим, залишаючись на самоті з надією на майбутню зустріч , якій ніколи не судилося бути.
