Субота. 22 жовтня. 18:00.
НІАЗ. Запрошуємо Вас, кінокоханці та кінокоханки до перегляду стрічки "Любовний настрій" (Fa yeung nin wa). 2000. Вонг Кар Вай. Гонконг, Китай. 138 хв.

Рецензія:

Ледве проникаючий звабливий аромат. Тонкий, ледь помітний, сум душі. Сором'язливі погляди крізь напівприпідняті очі. Стримані, стиснуті в глибинах серця емоції. Повільні, граціозні порухи. Приховані, і в той же час виплеснуті назовні, почуття. Таємний фізичний потяг. Безкінечна печаль. Витонченість і краса всепоглинаючої пристрасті. Атмосфера клаустрофобічного бажання. Цілий всесвіт відчуттів. Все це в фільмі поступово занурює нас у настрій любові.

У вас коли-небудь був такий любовний настрій, від якого ви відчували на собі ніжний дотик кохання?.. Тепле повітря, овите шепотом почуттів... Вам говорили слова, які точно передавали всі емоції, і в той же час ніби були сказані не повністю? Вас любили…мовчки? Вас цілували одним лише поглядом, не торкаючись ваших губ? З вами відбувалося таке, щоби від пристрасті не вистачало повітря, щоб дихати? І щоб, не дивлячись на все це, в одному закритому темному кутку душі царювала печаль?

Можливо, ви не захочете відповідати на ці питання. Зізнайтесь, для вас цей настрій настільки особистий і сокровенний, що хочеться міцно тримати його в собі і ні з ким не ділитися. І тримати його якомога довше, подумки торкаючись кінчиком пальця всіх тих почуттів і емоцій, якими він наповнений. Кохання… Почуття, яке, здається, ніколи не причинить біль, та ми всі знаємо, що це не так. Кожне почуття має дві сторони - світлу і темну. Любов, при всьому свому світінні, в глибині містить маленьку ноту печалі, яка ніколи її не покидає. Бо скільки радості вона не принесе, одного разу може статися так, що всі ті прекрасні переживання, які вона подарувала, покриються павутиною печалі. І ця печаль, як і сама любов, на все життя залишаться в тому маленькому куточку людського серця, закрита на залізний замок. Але, не дивлячись на вчинений біль, ще є віра. Крапля надії на народження чогось нового, красивого, на "маленький промінчик
світла"... Хоча час від часу цей замок серця буде відкриватися і нагадувати про ті давно забуті спогади.